СКИТНИК — ЕТИМОЛОГІЯ
скит «невеликий монастир монахів-пустельників»
запозичення з грецької мови;
гр. Σϰη̃τις – назва пустелі в Єгипті, де селились грецькі монахи (Фасмер III 640–641);
пов’язується також (Skok III 260) з гр. ἀσϰητής «аскет»;
р. болг. скит, бр. скіт, др. скитъ, скытъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ски́тник
скито́к
«невеликий скит; (заст.) житло розпусних жінок Бі»
скитува́ти
«жити скитником»
скі́ток
«скит»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| скіт | білоруська |
| скит | болгарська |
| Σϰη̃τις | грецька |
| ἀσϰητής «аскет» | грецька |
| скитъ | давньоруська |
| скытъ | давньоруська |
| скит | російська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України