СКЕЛЕЮ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
ске́ля
вважається також результатом видозміни форми ска́лля (зб.) «скали» (Німчук 115);
виведення від гіпотетичного *скъль, *скъля (Фасмер III 638) здається менш переконливим;
з огляду на паралелізм початкового ске- /// ще- в словах інших коренів (скеміти; щеміти, скепа, скіпка : щепа та ін.) можливе припущення про факультативне збереження початкового ск- перед голосними переднього ряду без переходу в щ;
очевидно, результат контамінації іменника скала́ і етимологічно пов’язаної з ним основи щел- (уще́лина, [щели́на] «щілина», [щіль]);
р. [ске́ля] «скеля», [ске́лья] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
розске́лина
«розщілина»
скели́на
скели́стий
ске́ли́ще
«скеляста місцевість; скелясті гори Нед»
ске́лля
(зб.)
ске́льник
«житель скель»
скеля́стий
скиля́стий
шке́ля
«скеля»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ске́ля «скеля» | російська |
| ске́лья «тс.» | українська |
| ска́лля «скали» (зб.)(Німчук 115) | ? |
| *скъль | ? |
| *скъля | ? |
| скала́ (уще́лина, [щели́на] «щілина», [щіль]) | ? |
| щел- (уще́лина, [щели́на] «щілина», [щіль]) | ? |
кре́ля «дуже велика крижина»
не зовсім ясне;
можливо, результат контамінації слів кри́га і ске́ля;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| кри́га | українська |
| ске́ля | українська |
скальчак «кам’янка звичайна, Oenanthe oenanthe L.» (орн.)
пор. [камі́нка, каміня́р, каменю́х, каменя́к, каменяр, камінчар, кам’яний птах] «тс.»;
назви зумовлені тим, що кам’янка часто гніздиться під камінням;
похідні утворення від скала́, ске́ля;
слц. skaliarik, [skalník, skaliar, skalkár] та ін. «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
скельчак
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| skaliarik | словацька |
| skalník «тс.» | українська |
| skaliar «тс.» | українська |
| skalkár «тс.» | українська |
| камі́нка, каміня́р, каменю́х, каменя́к, каменяр, камінчар, кам'яний птах «тс.» | ? |
| скала́ | ? |
| ске́ля | ? |
скемі́ти «щеміти»
не зовсім ясні форми з початковим ск- перед е, и замість очікуваного щ;
очевидно, результат контамінації форм типу скі́млити (‹ *скомлити) «нити, скиглити», оско́ма і щемíти або факультативного збереження ск- без переходу в щ-, як у словах ске́ля, скі́пка та ін;
Фонетичні та словотвірні варіанти
скемені́ти
«тиснути, мучити»
скимені́ти
«тс.»
скимі́ти
скі́млити
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| скі́млити «нити, скиглити» (‹ *скомлити) | ? |
| оско́ма | ? |
| щемíти | ? |
| ске́ля | ? |
| скі́пка | ? |
скі́па «скіпка, тріска»
можуть бути результатом контамінації форм типу ска́бка, скопи́ти і ще́па, щіпа́ти або факультативного збереження давнього ск- без переходу в щ-, як у словах ске́ля, скемі́ти та ін;
не зовсім ясні фонетичні форми з початковим ск- перед голосними переднього ряду замість очікуваного щ- або сц-;
р. [ске́па] «скіпка», [скепа́ть] «відколювати», бр. [ске́пка] «тріска», [скепі́на] «щілина», аске́пак «осколок, тріска», др. скѣпище (скепище) «ратище», оскѣпище «тс.», оскѣпъ «спис», поскѣпани «розколені», п. [skipka] «скіпка, скалка», [skiepina] «щілина»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ви́скеп
«знущання, турбування, напад»
ви́скепати
«виколупати, вирвати, винищити, викрасти; турбувати, дражнити»
ви́скепатися
«вирватися, вислизнути, звільнитися»
ви́скіпати
«виколупати; знайти»
доскіпа́тися
доскі́пливий
заскепи́ти
«заскалити»
о́скип
«граблисько, ратище»
оски́пище
«тс.»
приски́бнути
«затиснути, защемити»
прискі́патися
прискі́пливий
ро́зкіп
розскепа́тися
«розщепитися, розколотися»
ро́зскіп
«розщіп»
ро́скіп
«тс.»
скепа́ти
ске́пка
«скіпка»
ски́ба
ски́бка
скипа́ти
«тс.»
скипе́ць
«щепа, прищеплене дерево»
скипи́ти
«прищепити»
ски́пка
скипни́й
«щеплений»
скипни́ця
«тс.»
скіпа́льний
скіпа́ти
«розколювати, відколювати»
скіпа́тися
«приставати, чіплятися»
скі́пка
«тріска; [сірник ДзАтл II]»
скіпки́й
шкипа
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ске́пка «тріска» | білоруська |
| скепі́на «щілина» | білоруська |
| аске́пак «осколок, тріска» | білоруська |
| скѣпище «ратище» (скепище) | давньоруська |
| оскѣпище «тс.» | давньоруська |
| оскѣпъ «спис» | давньоруська |
| поскѣпани «розколені» | давньоруська |
| skipka «скіпка, скалка» | польська |
| skiepina «щілина» | польська |
| ске́па «скіпка» | російська |
| скепа́ть «відколювати» | російська |
| ска́бка | українська |
| скопи́ти | українська |
| ще́па | українська |
| щіпа́ти | українська |
| ске́ля | українська |
| скемі́ти | українська |
сокіл «висока і обривиста скеля; виступ граніту»
неясне;
можливо, пов’язане з слц. sokorec (sochoreс) «вершина, верхівка», яке зіставляється (Варбот 168–169) з псл. sěk-/sok- «сікти, різати» і, далі, з скала́, ске́ля;
Фонетичні та словотвірні варіанти
сокі́в
«стрімка скеля над водою»
соко́л
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| sěk-/sok- «сікти, різати» | праслов’янська |
| sokorec «вершина, верхівка» (sochoreс) | словацька |
| скала́ | ? |
| ске́ля | ? |
ши́лінг «грошова одиниця»
герм. *skilling виникло з давнішого *skild-ling «рід щита» (первісно означало східноримські золоті дукати, які германці носили як прикраси і які своєю формою були подібні до малих щитів; згодом так стали називатися монети);
н. Schild «щит» (двн. scilt, дангл. scield, англ. shield, дісл. skjǫjdr, гот. skildus «тс.») походить від іє. *skel- «колоти», звідки також псл. skel-, укр. ске́ля, щіль;
англ. shilling (дангл. scilling) «шилінг (англійська грошова одиниця)», н. Schilling (двн. skilling) «шилінг (австрійська грошова одиниця)», дфриз. днн. skilling, дісл. skillingr, гот. skilliggs;
запозичення з англійської та німецької мов;
р. ши́ллинг, (заст.) шили́нг, бр. шы́лінг, п. szyling, ч. šilink, слц. šiling, болг. м. ши́линг, схв. шљлӣнг, слн. šíling;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| shield | англійська |
| shilling «шилінг (англійська грошова одиниця)» (дангл. scilling) | англійська |
| шы́лінг | білоруська |
| ши́линг | болгарська |
| *skilling «рід щита» (первісно означало східноримські золоті дукати, які германці носили як прикраси і які своєю формою були подібні до малих щитів; згодом так стали називатися монети) | германські |
| *skild-ling «рід щита» | германські |
| skildus «тс.» | готська |
| skilliggs | готська |
| scield | давньоанглійська |
| scilling | давньоанглійська |
| scilt | давньоверхньонімецька |
| skilling | давньоверхньонімецька |
| skjǫjdr | давньоісландська |
| skillingr | давньоісландська |
| skilling | давньонижньонімецька |
| skilling | давньофризька |
| *skel- «колоти» | індоєвропейська |
| ши́линг | македонська |
| Schild «щит» (двн. scilt, дангл. scield, англ. shield, дісл. skjǫjdr, гот. skildus «тс.») | німецька |
| Schilling «шилінг (австрійська грошова одиниця)» (двн. skilling) | німецька |
| szyling | польська |
| skel- | праслов’янська |
| ши́ллинг (заст.) | російська |
| шили́нг (заст.) | російська |
| шљлӣнг | сербохорватська |
| šiling | словацька |
| šíling | словенська |
| ске́ля | українська |
| щіль | українська |
| šilink | чеська |
щіль «вузький довгастий отвір; шпара» (ст.)
псл. ščelь «щілина»;
споріднене з лит. skélti «розколювати», skìltis «відкраяний кусень», skylė˜ «діра», лтс. šķelˆt «розколювати», škēle «відколотий шматок; розріз іззаду на каптані», S˘ķèlis «назва порога на р. Айвіексте, який розсікає воду на два струмені», дісл. skilja «розділяти, розколювати», гр. σϰάλλω «рубаю, рию», сірл. scailt «щілина, тріщина», лат. scalpo «дряпаю, скребу, чешу, вирізаю, довбаю», вірм. ћelum «розколюю», хет. iškallāi- «ламати, розривати»;
іє. *(s)kel-/(s)kol- «різати, розсікати»;
припускається, що початкове sk- у цих формах є наслідком давньої метатези в *ks-, нульовому ступені кореня *kes-/kos- в індоєвропейській прамові (Мельничук Этимология 1966, 220–221);
інші варіанти тієї самої основи репрезентують скала́, ске́ля;
р. щель «щілина», бр. [шчэ́лка], шчы́ліна, п. szczelina «тс.», слц. štelina «тріска, скіпка, поліно, палиця», слн. ščálja «уламок, скалка»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
пощі́ляний
«потрісканий, увесь у щілинах»
прощі́лина
розще́лина
розщі́лина
уще́лина
уще́листий
ущі́льнювати
щíли́на́
«шпарина; ущелина, міжгір’я»
щíльний
щели́на
«щілина, шпарина»
щили́на
«тс.»
щіли́нний
щіли́стий
щі́лка
«зменш. від щіль; (заст.) рядок»
щі́лко
«аж при землі»
(присл.)
щілкова́тий
«пористий, шпаристий»
щільні́ти
щільні́шати
щільнува́тий
щілюва́ння
щіля́стий
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| шчэ́лка | білоруська |
| ћelum «розколюю» | вірменська |
| σϰάλλω «рубаю, рию» | грецька |
| skilja «розділяти, розколювати» | давньоісландська |
| *(s)kel-/(s)kol- «різати, розсікати» | індоєвропейська |
| scalpo «дряпаю, скребу, чешу, вирізаю, довбаю» | латинська |
| šķelˆt «розколювати» | латиська |
| skélti «розколювати» | литовська |
| szczelina «тс.» | польська |
| ščelь «щілина» | праслов’янська |
| щель «щілина» | російська |
| scailt «щілина, тріщина» | середньоірландська |
| štelina «тріска, скіпка, поліно, палиця» | словацька |
| ščálja «уламок, скалка» | словенська |
| шчы́ліна | українська |
| iškallāi- «ламати, розривати» | хетська |
| skìltis «відкраяний кусень» | ? |
| skylė˜ «діра» | ? |
| škēle «відколотий шматок; розріз іззаду на каптані» | ? |
| S˘ķèlis «назва порога на р. Айвіексте, який розсікає воду на два струмені» | ? |
| sk- | ? |
| *kes-/kos- | ? |
| скала́ | ? |
| ске́ля | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України