СКВОРЕЦ — ЕТИМОЛОГІЯ
скворе́ць «шпак, Sturnus L.» (орн.)
псл. *skvorьcь, пов’язане чергуванням голосних із звуконаслідувальним *skvьr-, (*skvьr̥k-) «скрипіти, цвірінькати, скиглити»;
назва зумовлена різноманітним характером співу шпака;
р. скворе́ц, бр. [скварэ́ц], п. [skorzec, skorzeń], ч. слц. škorec, вл. нл. škórc, полаб. st’örce (мн.), болг. скоре́ц, [скворе́ц, шкоре́ц], схв. скво́рац, чво́рак, [шкво́рак], слн. škvôrec, škôrec;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| скварэ́ц | білоруська |
| скоре́ц | болгарська |
| škórc | верхньолужицька |
| škórc | нижньолужицька |
| st'örce (мн.) | полабська |
| skorzec | польська |
| skorzeń | польська |
| *skvorьcь | праслов’янська |
| скворе́ц | російська |
| скво́рац | сербохорватська |
| škorec | словацька |
| škvôrec | словенська |
| škôrec | словенська |
| скворе́ц | українська |
| шкоре́ц | українська |
| чво́рак | українська |
| шкво́рак | українська |
| škorec | чеська |
| *skvьr- | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України