СКАФАНДР — ЕТИМОЛОГІЯ

запозичення з французької мови;

фр. scaphandre утворено з гр. σϰάφη «човен», пов’язаного зσϰάπτω «копаю», спорідненим з лит. skõbti «довбати», укр. скобли́ти, і ἀνήρ (род. в. ἀνδρός) «чоловік, мужчина», спорідненого з лат. Nero «Нерон», кімр. ner «начальник, хазяїн»;

р. бр. скафа́ндр, п. слц. skafander, ч. skafandr, болг. скафа́ндър, схв. скафа̀ндар, слн. skafánder;