СКАТЕРЧИНИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ска́терть
очевидно, результат видозміни давнішого *дъскатьрть, утвореного з основ іменника дъска «дошка, стіл» і дієслова терети, тьру «терти»;
пор. р. [ру́котерть] «рушник»;
менш переконливе виведення (Соболевский РФВ 71, 444) від др. съкать «сукати» або тлумачення (Грот Фил. раз. II 478; Бранд РФВ 22, 114) як запозичення з німецької мови (нвн.) [Schetter] «клейонка», свн. schët(t)er «тонка бавовняна матерія»);
р. ска́терть, бр. [ска́церка], др. скатерть;
Фонетичні та словотвірні варіанти
скатер
«скатерть»
ска́терка
скатерни́ця
«скатерть»
скатерти́на
ска́тертька
скатертьо́вий
скатерчи́на
ска́тірка
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ска́церка | білоруська |
| съкать «сукати» | давньоруська |
| скатерть | давньоруська |
| ру́котерть «рушник» | російська |
| ска́терть | російська |
| schët(t)er «тонка бавовняна матерія» | середньоверхньнімецька |
| *дъскатьрть | ? |
| дъска «дошка, стіл» | ? |
| терети | ? |
| тьру «терти» | ? |
| ру́котерть «рушник» | ? |
| Schetter «клейонка» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України