СКАЛЬ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
скала́ «передовий ряд бджіл у рою, що летить»
очевидно, пов’язане зі ська́ти «шукати (паразитів у волоссі, шерсті)»;
р. [скалья] «дюжина бджіл, що вилітає на розшуки місця для молодого рою», [скальи] «передові бджоли, що шукають місце для молодого рою», бр. [скаль, ска́лля] «тс.», п. [skal] «кільканадцять бджіл, що шукають місце для рою», [skarły] «тс.», нл. skal «бджола-розвідниця»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
скали́ти
«вилітати на пошуки місця для рою»
(про бджіл)
скаль
«частина рою, що вилітає попередньо для пошуку місця; бджола-розвідниця Л»
ска́ля
«бджола-розвідниця Л; частина рою, що шукає місця Чаб»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| скаль | білоруська |
| skal «бджола-розвідниця» | нижньолужицька |
| skal «кільканадцять бджіл, що шукають місце для рою» | польська |
| скалья «дюжина бджіл, що вилітає на розшуки місця для молодого рою» | російська |
| скальи «передові бджоли, що шукають місце для молодого рою» | українська |
| ска́лля «тс.» | українська |
| skarły «тс.» | українська |
| ська́ти «шукати (паразитів у волоссі, шерсті)» | ? |
ска́лити «вишкіряти (зуби); примружувати (очі)»
псл. skaliti, пов’язане з skala «скала», sčelь (‹*skelь) «щілина»;
р. ска́лить «вишкіряти», бр. ска́ліць, п. заст. skalić «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
оска́л
«вищир»
оска́лина
«гримаса»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ска́ліць | білоруська |
| skalić «тс.» | польська |
| skaliti | праслов’янська |
| ска́лить «вишкіряти» | російська |
| skala «скала» | ? |
| skalić «тс.» | ? |
маскари́ти «ганьбити, паплюжити; поганити»
запозичення з тюркських мов;
тур. maskara «посміх, глузування, кепкування», крим.-тат. маскара «тс.» походять від ар. máskharah «знущання, глузування»;
форма [маскали́ти] виникла, мабуть, під впливом слова ска́ли́ти (зуби);
р. [маска́л] «насмішник», болг. маскаря́ «ганьбити», маскара́ «бешкетник, розпусник», м. маскари «ганьбити», схв. мàскара, маскàра «посміх, кепкування»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
маскали́ти
«тс.»
машкара́
«сварка»
машкари́ти
«сварити(ся), лаяти(ся)»
(ся)
машка́рний
«сварливий»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| máskhara «знущання, глузування» | арабська |
| маскаря́ «ганьбити» | болгарська |
| маскара «тс.» | кримсько-татарська |
| маскари «ганьбити» | македонська |
| маска́л «насмішник» | російська |
| мàскара | сербохорватська |
| maskara «посміх, глузування, кепкування» | турецька |
| маскара́ «бешкетник, розпусник» | українська |
| маскàра «посміх, кепкування» | українська |
| маскали́ти | ? |
| ска́ли́ти (зуби) | ? |
оскі́лок «відбитий, відколотий шматок; скалка, тріска»
вираз оскі́лками диви́тися спочатку мав пряме значення «дивитися, оскаливши зуби» (про собак та хижаків);
пов’язане зі [ска́ли́ти] «розбивати на скіпки, розщеплювати», скала́, щіли́на;
р. оско́лок, бр. аско́лак, слн. oskálek;
Фонетичні та словотвірні варіанти
оскі́лками
«[дивитися, вищиривши зуби]; дивитися на кого-небудь неприязно, вороже»
оско́лок
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| аско́лак | білоруська |
| оско́лок | російська |
| oskálek | словенська |
| оскі́лками диви́тися «дивитися, оскаливши зуби» (про собак та хижаків) | ? |
| ска́ли́ти «розбивати на скіпки, розщеплювати» | ? |
| скала́ | ? |
| щіли́на | ? |
скала́ «великий камінь, скеля; [крута гора Ч; скіпка, скалка; гілки м’якого дерева для плоту, огорожі; клепка; обвал О]»
іє. *(s)kel- «різати», *kel- «бити»;
споріднене з лит. skélti «розколювати», гр. σϰάλλω «копаю, рубаю», дісл. skilja «розділяти», двн. scolla «брила», нвн. Scholle «крижина»;
псл. skala, первісно «щось відколоте, розколоте», пов’язане чергуванням голосних із sčelь «розколина»;
р. бр. болг. скала́, др. скала, п. нл. skаła,ч. skála, skalák (skalař) «робітник у каменоломні», слц. skala, вл. skała «скала, каменоломня», skałar «каменяр», м. скала, схв. ска̏ла, слн. skála;
Фонетичні та словотвірні варіанти
одска́лина
«схил скелі»
оска́лля
«осколки»
при́ска́лка
«залом скали»
при́скалок
«тс.»
скал
«крутий схил гори»
скали́на
«порубані дрова»
скали́не́ць
«польовий шпат»
скали́нний
«скелястий»
скали́стий
«скелястий; [твердий, міцний]»
скали́сько
«скеля»
ска́ли́ти
«сильно бити, розбивати»
ска́лі
«гілки для плоту»
(зб.)
ска́лка
«осколок чого-небудь твердого; (зоол.) черепашка; [кремінь у рушниці]»
скалкува́тий
«з гострими краями; бугристий»
скалля
(зб.)
ска́льни́й
скальча́к
«(геол.) раковистий вапняк; (зоол.) черепашка»
скальча́тка
«циприс, Cypris»
(зоол.)
ска́ля
«гілки; тріски; хмиз; дошки, поколені на клепки»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| скала́ | білоруська |
| скала́ | болгарська |
| skała «скала, каменоломня»«каменяр» | верхньолужицька |
| skałar «скала, каменоломня»«каменяр» | верхньолужицька |
| σϰάλλω «копаю, рубаю» | грецька |
| scolla «брила» | давньоверхньонімецька |
| skilja «розділяти» | давньоісландська |
| скала | давньоруська |
| *(s)kel- «різати» | індоєвропейська |
| skélti «розколювати» | литовська |
| скала | македонська |
| skаła | нижньолужицька |
| Scholle «крижина» | нововерхньонімецька |
| skаła | польська |
| skala | праслов’янська |
| скала́ | російська |
| ла | сербохорватська |
| skala | словацька |
| skála | словенська |
| skála «робітник у каменоломні» (skalař) | чеська |
| skalák «робітник у каменоломні» (skalař) | чеська |
| *kel- «бити» | ? |
| первісно «щось відколоте, розколоте» | ? |
| sčelь «розколина» | ? |
ска́лка «тріска; скабка; видовжений гострий кристал у воді»
пов’язане зі скала́1 (спільне первісне значення «відколотий кусок»), споріднене з лит. skalá «тріска», лтс. skala, skals «тс.»;
п. ст. skałka «тріска, скіпка», схв. ска̏љ «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
заскали́ти
«заскабити»
заска́лка
«скабка»
заска́лля
«гострі скіпки на тесаному дереві»
зашкали́ти
«тс.»
оска́лок
«тріска Г; поліно, призначене на скіпки Нед»
о́шкалок
«поліно, призначене на скіпки»
пошкали́ти
«заскабити»
скала
«скіпка»
ска́лє
«тс.»
ска́ли́ти
«ранити скалкою»
ска́лля
«скалки; [клепки бочки]»
скални́к
«поліно, призначене на скіпки»
скальни́к
«дрова для скіпок»
ска́ля
«тс.»
шкал
«грубі пучки клоччя з кострицею; костриця»
шка́лє
«клепки»
(зб.)
шка́лі
«тс.»
шкаль
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| skala | латиська |
| skalá «тріска» | литовська |
| skałka «тріска, скіпка» | польська |
| љ «тс.» | сербохорватська |
| скала́ (спільне первісне значення «відколотий кусок») | ? |
| skals «тс.» | ? |
| skałka «тріска, скіпка» | ? |
шки́лити «насміхатися, знущатися»
експресивна видозміна слова ска́лити «вишкіряти зуби»;
р. [шке́лить, шкиля́ть, шкаля́ть] «кпити, насміхатися», [шке́ля, шке́ли, шкильки́] «жарти, посміх, глум», бр. [шке́ліць] «сміятися, жартувати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
шки́лики
«брати на сміх»
шкилюва́ти
«насміхатися»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| шке́ліць «сміятися, жартувати» | білоруська |
| шке́лить | російська |
| шкиля́ть | російська |
| шкаля́ть «кпити, насміхатися» | російська |
| шке́ля | російська |
| шке́ли | російська |
| шкильки́ «жарти, посміх, глум» | російська |
| ска́лити «вишкіряти зуби» | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України