СКАЛЛЯ — ЕТИМОЛОГІЯ

скала́ «великий камінь, скеля; [крута гора Ч; скіпка, скалка; гілки м’якого дерева для плоту, огорожі; клепка; обвал О]»

псл. skala, первісно «щось відколоте, розколоте», пов’язане чергуванням голосних із sčelь «розколина»;
споріднене з лит. skélti «розколювати», гр. σϰάλλω «копаю, рубаю», дісл. skilja «розділяти», двн. scolla «брила», нвн. Scholle «крижина»;
іє. *(s)kel- «різати», *kel- «бити»;
р. бр. болг. скала́, др. скала, п. нл. skаła,ч. skála, skalák (skalař) «робітник у каменоломні», слц. skala, вл. skała «скала, каменоломня», skałar «каменяр», м. скала, схв. ска̏ла, слн. skála;
Фонетичні та словотвірні варіанти

одска́лина «схил скелі»
оска́лля «осколки»
при́ска́лка «залом скали»
при́скалок «тс.»
скал «крутий схил гори»
скали́на «порубані дрова»
скали́не́ць «польовий шпат»
скали́нний «скелястий»
скали́стий «скелястий; [твердий, міцний]»
скали́сько «скеля»
ска́ли́ти «сильно бити, розбивати»
ска́лі «гілки для плоту» (зб.)
ска́лка «осколок чого-небудь твердого; (зоол.) черепашка; [кремінь у рушниці]»
скалкува́тий «з гострими краями; бугристий»
скалля (зб.)
ска́льни́й
скальча́к «(геол.) раковистий вапняк; (зоол.) черепашка»
скальча́тка «циприс, Cypris» (зоол.)
ска́ля «гілки; тріски; хмиз; дошки, поколені на клепки»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
скала́ білоруська
скала́ болгарська
skała «скала, каменоломня»«каменяр» верхньолужицька
skałar «скала, каменоломня»«каменяр» верхньолужицька
σϰάλλω «копаю, рубаю» грецька
scolla «брила» давньоверхньонімецька
skilja «розділяти» давньоісландська
скала давньоруська
*(s)kel- «різати» індоєвропейська
skélti «розколювати» литовська
скала македонська
skаła нижньолужицька
Scholle «крижина» нововерхньонімецька
skаła польська
skala праслов’янська
скала́ російська
ла сербохорватська
skala словацька
skála словенська
skála «робітник у каменоломні» (skalař) чеська
skalák «робітник у каменоломні» (skalař) чеська
первісно «щось відколоте, розколоте» ?
sčelь «розколина» ?
*kel- «бити» ?

скала́ «передовий ряд бджіл у рою, що летить»

очевидно, пов’язане зі ська́ти «шукати (паразитів у волоссі, шерсті)»;
р. [скалья] «дюжина бджіл, що вилітає на розшуки місця для молодого рою», [скальи] «передові бджоли, що шукають місце для молодого рою», бр. [скаль, ска́лля] «тс.», п. [skal] «кільканадцять бджіл, що шукають місце для рою», [skarły] «тс.», нл. skal «бджола-розвідниця»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

скали́ти «вилітати на пошуки місця для рою» (про бджіл)
скаль «частина рою, що вилітає попередньо для пошуку місця; бджола-розвідниця Л»
ска́ля «бджола-розвідниця Л; частина рою, що шукає місця Чаб»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
скаль білоруська
skal «бджола-розвідниця» нижньолужицька
skal «кільканадцять бджіл, що шукають місце для рою» польська
скалья «дюжина бджіл, що вилітає на розшуки місця для молодого рою» російська
скальи «передові бджоли, що шукають місце для молодого рою» українська
ска́лля «тс.» українська
skarły «тс.» українська
ська́ти «шукати (паразитів у волоссі, шерсті)» ?

ска́лка «тріска; скабка; видовжений гострий кристал у воді»

пов’язане зі скала́1 (спільне первісне значення «відколотий кусок»), споріднене з лит. skalá «тріска», лтс. skala, skals «тс.»;
п. ст. skałka «тріска, скіпка», схв. ска̏љ «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

заскали́ти «заскабити»
заска́лка «скабка»
заска́лля «гострі скіпки на тесаному дереві»
зашкали́ти «тс.»
оска́лок «тріска Г; поліно, призначене на скіпки Нед»
о́шкалок «поліно, призначене на скіпки»
пошкали́ти «заскабити»
скала «скіпка»
ска́лє «тс.»
ска́ли́ти «ранити скалкою»
ска́лля «скалки; [клепки бочки]»
скални́к «поліно, призначене на скіпки»
скальни́к «дрова для скіпок»
ска́ля «тс.»
шкал «грубі пучки клоччя з кострицею; костриця»
шка́лє «клепки» (зб.)
шка́лі «тс.»
шкаль «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
skala латиська
skalá «тріска» литовська
skałka «тріска, скіпка» польська
љ «тс.» сербохорватська
скала́ (спільне первісне значення «відколотий кусок») ?
skals «тс.» ?
skałka «тріска, скіпка» ?

ске́ля

очевидно, результат контамінації іменника скала́ і етимологічно пов’язаної з ним основи щел- (уще́лина, [щели́на] «щілина», [щіль]);
з огляду на паралелізм початкового ске- /// ще- в словах інших коренів (скеміти; щеміти, скепа, скіпка : щепа та ін.) можливе припущення про факультативне збереження початкового ск- перед голосними переднього ряду без переходу в щ;
виведення від гіпотетичного *скъль, *скъля (Фасмер III 638) здається менш переконливим;
вважається також результатом видозміни форми ска́лля (зб.) «скали» (Німчук 115);
р. [ске́ля] «скеля», [ске́лья] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

розске́лина «розщілина»
скели́на
скели́стий
ске́ли́ще «скеляста місцевість; скелясті гори Нед»
ске́лля (зб.)
ске́льник «житель скель»
скеля́стий
скиля́стий
шке́ля «скеля»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ске́ля «скеля» російська
ске́лья «тс.» українська
скала́ (уще́лина, [щели́на] «щілина», [щіль]) ?
щел- (уще́лина, [щели́на] «щілина», [щіль]) ?
*скъль ?
*скъля ?
ска́лля «скали» (зб.)(Німчук 115) ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України