СКАБИ — ЕТИМОЛОГІЯ

скаба́ «залізна штаба»

результат контамінації форм скоба́ «металева смуга для скріплювання» і шта́ба (див.);
Етимологічні відповідники

Слово Мова
скоба́ «металева смуга для скріплювання» ?
шта́ба ?

скаба́ «скопа, Pandion haliaёtus L.» (орн.)

результат видозміни деетимологізованої форми скопа́ «тс.», зближеної з фонетично подібним словом скаба́1;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
скопа́ «тс.» ?
скаба́ ?

ска́бка «колючка; скалка»

пов’язується зі скобли́ти, а також з лтс. skabar̂ga «тріска, скабка»;
р. бр. [ска́ба] «тріска, скабка»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

заска́ба «тс.»
заска́бити
поска́бити
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ска́ба «тріска, скабка» білоруська
skabar̂ga «тріска, скабка» латиська
ска́ба «тріска, скабка» російська
скобли́ти ?

ско́ба́ (тех.)

іє. *(s)kamb- «гнути»;
споріднене з лит. kãbė «гак», kablỹs «тс.», kabėˊti «висіти», kìbti «чіплятися, вішатися», лтс. kablis «защіпка, застібка», можливо, також з дінд. skabhnā́ti «зміцнює, підпирає», лат. scamnum «лава», гр. ϰόμβος «перев’язь, пояс», норв. hempa «зв’язка, защіпка»;
псл. skoba;
р. скоба́, бр. скаба́, п. skobel «скоба», ч. слц. skoba «планка; скоба», вл. нл. skobla «защіпка на дверях», болг. ско́ба, схв. ско̏ба «скоба, засувка, защіпка», слн. skóba «тс.», с.-цсл. скоба;
Фонетичні та словотвірні варіанти

вскоби́ти «охопити скобою»
заскоби́ти «тс.»
ско́бель (тех.)
ско́бка
Етимологічні відповідники

Слово Мова
скаба́ білоруська
ско́ба болгарська
skobla «защіпка на дверях» верхньолужицька
ϰόμβος «перев’язь, пояс» грецька
skabhnā́ti «зміцнює, підпирає» давньоіндійська
*(s)kamb- «гнути» індоєвропейська
scamnum «лава» латинська
kablis «защіпка, застібка» латиська
kãbė «гак» литовська
kablỹs «тс.» литовська
kabėˊti «висіти» литовська
kìbti «чіплятися, вішатися» литовська
skobla «защіпка на дверях» нижньолужицька
hempa «зв’язка, защіпка» норвезька
skobel «скоба» польська
skoba праслов’янська
скоба́ російська
скоба сербо-церковнослов’янська
ско̏ба «скоба, засувка, защіпка» сербохорватська
skoba «планка; скоба» словацька
skóba «тс.» словенська
skoba «планка; скоба» чеська

скопа́ «Pandion haliaëtus L.» (орн.)

псл. skop-, skob-, очевидно, давній варіант основи kob-, від якої походить кі́бець (ко́бець);
споріднене з алб. shkabë «орел, коршун»;
р. скопа́, [ско́пчик] «яструб-перепелятник», [ско́бчик], п. [skop] «тс.», слц. [skobec] «сокіл-голуб’ятник, Falco columbarius L.», [skopec] «тс.», слн. skôpec «яструб-перепелятник», skôbec «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

скаба́
скіп «яструб-перепелятник, Accipiter nisus L.»
скоба́
скобе́ць «яструб-тетерев’ятник, Accipiter gentilis L.»
шка́ба
шкапа́ «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
shkabë «орел, коршун» албанська
skop «тс.» польська
skop- праслов’янська
skob- праслов’янська
kob- праслов’янська
скопа́ російська
ско́пчик «яструб-перепелятник» російська
ско́бчик російська
skobec «сокіл-голуб’ятник, Falco columbarius L.» словацька
skopec «тс.» словацька
skôpec «яструб-перепелятник»«тс.» словенська
skôbec «яструб-перепелятник»«тс.» словенська
кі́бець (ко́бець) українська
ко́бець українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України