СИЧАВИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
сича́ти «шипіти, видавати свистячі звуки»
псл. sykati, syčěti;
звуконаслідувальне утворення;
р. [сы́кать] «шикати», бр. сы́каць «видавати свистячі звуки, сичати», п. syczeć, sykać, ч. sykati, syčeti, слц. syčat’, вл. sykać, syčeć, нл. sykaś, sycaś, схв. сùктати, слн. síkati, sičáti «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
сик
си́кати
«сичати»
(Ме)
сича́вий
«із сичанням»
сичли́вий
«який сичить»
сичь
«гадюка»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| сы́каць «видавати свистячі звуки, сичати» | білоруська |
| sykać | верхньолужицька |
| syčeć | верхньолужицька |
| sykaś | нижньолужицька |
| sycaś | нижньолужицька |
| syczeć | польська |
| sykać | польська |
| sykati | праслов’янська |
| syčěti | праслов’янська |
| сы́кать «шикати» | російська |
| сùктати | сербохорватська |
| syčat' | словацька |
| síkati «тс.» | словенська |
| sičáti «тс.» | словенська |
| sykati | чеська |
| syčeti | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України