СИЧ — ЕТИМОЛОГІЯ

сич «Athene Boie, (сич хатній) Athene noctua Scop.; [совка-сплюшка], Otus scops L.; сова вухата, Asio otus L. Шарл; крутиголовка, Junx torquilla L. ВеЛ» (орн.)

очевидно, псл. *syt’ь з іє. *k’ūt-i̯-os (Mareš Slavia 1967, 366–369);
пов’язується також із сича́ти (птах нібито сичить, коли сердиться);
зіставляється ще (Mühl.–Endz. III 771–772; Petersson KZ 47, 241–242) з сова́, лит. šaũkti «кричати», лтс. sáukt «звати» або зближується (Otrębski Ез.-етн. изсл. 72) з лит. suõkti «кричати» (про сову);
р. бр. сыч, п. syczek «совка-сплюшка», ч. sóc «сич; мохноногий сич, Aegolius Kaup», sóček «сич хатній; [корольок, Glaucidium]», слц. sóč «сич хатній», sóčok krpató «корольок»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

сичак «крутиголовка»
сичик «корольок жовтоголовий, Regulus regulus L.»
сичик-горобець «Glaucidium passerinum L.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
сыч білоруська
*k'ūt-i̯-os індоєвропейська
sàukt «звати» латиська
šaũkti «кричати» литовська
suõkti «кричати» (про сову) литовська
syczek «совка-сплюшка» польська
*syt'ь праслов’янська
сыч російська
sýč «сич хатній»«корольок» словацька
sýčok krpatý «сич хатній»«корольок» словацька
сича́ти (птах нібито сичить, коли сердиться) українська
сова́ українська
sýc «сич; мохноногий сич, Aegolius Kaup»«сич хатній; [корольок, Glaucidium]» чеська
sýček «сич; мохноногий сич, Aegolius Kaup»«сич хатній; [корольок, Glaucidium]» чеська

сич «сук від обломаної гілляки на стовбурі»

неясне;
можливо, пов’язане чергуванням голосних із сук (псл. syčь ‹ *sūkjь : sukъ ‹ *soukъ);
Фонетичні та словотвірні варіанти

сичь «шип»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
syčь праслов’янська
*sūkjь праслов’янська
sukъ праслов’янська
*soukъ праслов’янська
сук (псл. syčь ‹ *sūkjь : sukъ ‹ *soukъ). українська

се́ча

псл. sьčь, пов’язане зі sьcati «сцяти»;
др. сьць «сеча», схв. са̏ч, слн. séč, стсл. сьчь «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

передсе́чник «передміхурова залоза»
присе́чник «тс.»
сеч
сечина́ «сечовина»
сечівни́к
сечни́к «сечовий міхур»
сечови́к «тс.»
сечови́на
си́ча «сеча тварин»
сичівни́к «сечовий міхур»
щи́на «сеча»
щи́ни «тс.» (мн.)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
сьць «сеча» давньоруська
sьčь праслов’янська
sьcati «сцяти» праслов’янська
са̏ч сербохорватська
séč словенська
сьчь «тс.» старослов’янська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України