СИТУАТИВНОГО — ЕТИМОЛОГІЯ
ситуа́ція
через польське посередництво запозичено із середньолатинської мови;
слат. situāciō «становище, положення» пов’язане із situo «розташовую», утвореним від лат. situs «розташований; положення», похідного від sino «дозволяю» (‹ *«ставлю, кладу»), очевидно, спорідненого з гр. ἐάω «дозволяю», дінд. suváti «підганяє, квапить»;
р. болг. ситуа́ция, бр. сітуа́цыя, п. sytuacja, ч. situace, слц. situácia, вл. situacija, м. схв. ситуа́циjа, слн. situácija;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ситуати́вний
ситуаці́йний
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| сітуа́цыя | білоруська |
| ситуа́ция | болгарська |
| situacija | верхньолужицька |
| ἐάω «дозволяю» | грецька |
| suváti «підганяє, квапить» | давньоіндійська |
| situs «розташований; положення» | латинська |
| sino «дозволяю» (‹ *«ставлю, кладу») | латинська |
| ситуа́циjа | македонська |
| sytuacja | польська |
| ситуа́ция | російська |
| ситуа́циjа | сербохорватська |
| situāciō «становище, положення» | середньолатинська |
| situo «розташовую» | середньолатинська |
| situácia | словацька |
| situácija | словенська |
| situace | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України