СИРИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
сири́й
псл. syrъ, syrovъ, surovъ «сировий, жорсткий», пов’язане із syrъ «сир»;
споріднене з дат. ст. súrr «сировий, напівгнилий», шв. sur (véd) «сирове (дерево)», дісл. saurr «сира земля»;
іє. *sū-ro-/sou-ro- «кислий, гіркий»;
р. сыро́й, бр. сыры́, др. сырыи, п. surowy, ч. syrovó, syró, слц. surovó, вл. нл. syry, схв. си̏ров, слн. [sirо̑v], цсл. сыръ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
оси́рковатий
«сируватий»
по́сирий
поси́роватий
«тс.»
посирости́ти
«змочити, окропити»
сирві́ти
«сиріти»
сире́ць
сири́ця
«сиром’ятна шкіра, сирицевий ремінь; [заболочена низина; болото в лісі Ч]»
сири́чина
«тс.»
сири́чник
«фахівець із вичинки сириці»
сири́чуватий
«недостатньо вичинений, із недостатньо вичиненої шкіри»
сиріве́ць
«хлібний квас; [сировина; сириця]»
сирі́вка
«невипалена цегла»
сирівці́
«постоли із сиром’ятної шкіри»
си́рість
сирі́ти
сирко́м
«сирим (їсти)»
сирни́к
«усе сире, сирове»
сирня́к
«сирові дрова»
сирня́ччя
«тс.»
сирове́ц
«неочищений спирт»
сирове́ць
«сирівець; сириця О; цегла-сирець Чаб»
сирови́й
сировина́
си́рови́ця
«сириця; красильна сіра речовина у полотні; ґрунтова вода, з якої видобувають сіль; чавун Нед; цегла-сирець Чаб»
си́ровіти
«тс.»
сирува́тий
сиря́к
«сирові дрова»
сиря́ччя
«тс.»
сірочува́тий
«тс.»
соровий
«сирий»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| сыры́ | білоруська |
| syry | верхньолужицька |
| saurr «сира земля» | давньоісландська |
| сырыи | давньоруська |
| súrr «сировий, напівгнилий» | датська |
| *sū-ro-/sou-ro- «кислий, гіркий» | індоєвропейська |
| syry | нижньолужицька |
| surowy | польська |
| syrъ | праслов’янська |
| syrovъ | праслов’янська |
| surovъ «сировий, жорсткий» | праслов’янська |
| syrъ «сир» | праслов’янська |
| сыро́й | російська |
| си̏ров | сербохорватська |
| surový | словацька |
| sirо̑v | словенська |
| сыръ | церковнослов’янська |
| syrový | чеська |
| syrý | чеська |
| sur «сирове (дерево)» (véd) | шведська |
жур «кисла страва з вівсяного борошна»
походить від двн. sûr (нвн. sauer) «кислий», свн. sûr «кисле тісто», спорідненого з псл. sуrь, укр. сири́й;
бр. [жур, журы́ха] «тс.», п. żur «кисла юшка», ч. вл. нл. žur «тс.», ч. žour «кисле тісто», слн. žur(а) «сироватка»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
джур
«тс.»
жу́равік
жури́на
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| жур | білоруська |
| журы́ха «тс.» | білоруська |
| žur «тс.» | верхньолужицька |
| sûr «кислий» (нвн. sauer) | давньоверхньонімецька |
| žur «тс.» | нижньолужицька |
| sauer | нововерхньонімецька |
| żur «кисла юшка» | польська |
| sуrь | праслов’янська |
| sûr «кисле тісто» | середньоверхньнімецька |
| žur(а) «сироватка» | словенська |
| сири́й | українська |
| žur «тс.» | чеська |
| žour «кисле тісто» | чеська |
сири́тко «плата натурою (соняшником) олійникові»
можливо, результат контамінації запозичення, що зводиться до рум. [răsărítă] «соняшник» і прикметника сири́й, сирови́й (непряжений, про насіння соняшника, яке для одержання олії пряжиться);
не зовсім ясне;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| răsărítă «соняшник» | румунська |
| сири́й | українська |
| сирови́й (непряжений, про насіння соняшника, яке для одержання олії пряжиться). | українська |
сироді́й «сире молоко»
розвиток значення не зовсім ясний;
складне утворення з основ прикметника сири́й і дієслова дої́ти;
р. сыродо́й «парне молоко», бр. сырадо́й, п. [surodój] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
сироди́й
«свіжонадоєне молоко; місце доїння корів»
сиродо́й
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| сырадо́й | білоруська |
| surodój «тс.» | польська |
| сыродо́й «парне молоко» | російська |
| сири́й | українська |
| дої́ти | українська |
сиро́мля «сирятина, щось сирове»
очевидно, афективне утворення від сири́й (див.);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| сири́й | українська |
сируха «маренка чіпка, Asperula aparine M.B.» (бот.)
очевидно, пов’язане із сири́й «вологий»;
назва могла бути зумовлена тим, що маренка росте на сирих тінистих місцях;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| сири́й «вологий» | українська |
сирюшка «сироїжка, Agaricus ruber D.C. (Russula)» (бот.)
результат спрощення форми сироїжка або безпосереднє утворення від сири́й, як вказівка на придатність сироїжки до споживання в сирому присоленому стані;
Фонетичні та словотвірні варіанти
суровика
суровичка
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| сироїжка | українська |
| сири́й | українська |
сірачо́к «нитки для рибальських сітей»
очевидно, первісне *сирячок, пов’язане із сири́й, сирови́й (пор. сирова нитка «груба нитка»);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| *сирячок | ? |
| сири́й | ? |
| сирови́й (пор. сирова нитка «груба нитка») | ? |
суро́вий «грубий, невибілений»
псл. surovъ «сирий, сировий», пов’язане чергуванням голосних з syrъ «сирий», укр. сири́й;
пов’язання з sěverъ «північ» (Būga RR I 334) є помилковим;
р. суро́вый «суровий» (про прядиво, полотно), бр. суравы́ «суровий (про нитки), [сирий]», [су́ровый] «мокруватий; сирий, недоварений; суровий (про мотузку)», др. суровыи «сирий; свіжий, зелений; неварений», п. вл. surowy «сирий; суровий (про полотно); сировий, необроблений», ч. слц. surovó «сирий, необроблений, неочищений», нл. surowy «сирий, необроблений, невибілений, суровий», болг. суро́в «сирий», м. суров «сирий, необроблений», слн. surа̏v «сирий, недоварений; необроблений», стсл. соуровъ «сирий; свіжий, зелений; недоварений»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
сурови́ця
«розсіл»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| суравы́ «суровий (про нитки), [сирий]» | білоруська |
| суро́в «сирий» | болгарська |
| surowy «сирий; суровий (про полотно); сировий, необроблений» | верхньолужицька |
| суровыи «сирий; свіжий, зелений; неварений» | давньоруська |
| суров «сирий, необроблений» | македонська |
| surowy «сирий, необроблений, невибілений, суровий» | нижньолужицька |
| surowy «сирий; суровий (про полотно); сировий, необроблений» | польська |
| surovъ «сирий, сировий» | праслов’янська |
| суро́вый «суровий» (про прядиво, полотно) | російська |
| surovó «сирий, необроблений, неочищений» | словацька |
| surа̏v «сирий, недоварений; необроблений» | словенська |
| соуровъ «сирий; свіжий, зелений; недоварений» | старослов’янська |
| сири́й | українська |
| су́ровый «мокруватий; сирий, недоварений; суровий (про мотузку)» | українська |
| surovó «сирий, необроблений, неочищений» | чеська |
| syrъ «сирий» | ? |
| sěverъ «північ» | ? |
сурові́га «іволга, Oriolus galbula L.» (орн.)
не зовсім ясне;
можливо, пов’язане з суро́вий і, далі, з сири́й «мокрий, вологий» (пор. бр. [су́ровый] «мокруватий»);
пор. [вільга] «іволга», п. wilga «тс.», яке Брюкнер (Brückner 621; KZ 46, 199) пов’язує з п. wilgoć «сирість, вогкість», оскільки іволга провіщає дощ;
пор. також [волові́га] «іволга», можливо, пов’язане з воло́га, воло́гий;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| wilga «тс.» | польська |
| wilgoć «сирість, вогкість» | польська |
| суро́вий | ? |
| сири́й «мокрий, вологий» (пор. бр. [су́ровый] «мокруватий») | ? |
| вільга «іволга» | ? |
| волові́га «іволга» | ? |
| воло́га | ? |
| воло́гий | ? |
сирова́ «(корова), яка отелилася кілька днів тому» (корова)] Гриц
пор. [кура́страна (корова)], похідне від [кура́стра] «молозиво»;
очевидно, давніше *сірова, похідне від [сі́ра] «молозиво»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
сира́
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| кура́страна (корова)] | українська |
| кура́стра «молозиво» | українська |
| *сірова | українська |
| сі́ра «молозиво» | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України