СИНХРОННИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ

синхроні́я

запозичення з французької мови;
фр. synchronie утворено з гр. συν «з, разом з» і основи іменника χρόνος «час»;
р. синхрони́я, бр. сінхрані́я, п. synchrоnia, ч. synchronie, слц. synchrónia, вл. synchroniski, болг. синхро́ния, м. синхроничен, схв. синхра̏ниja, сѝнхрōниja, слн. sinhroníja;
Фонетичні та словотвірні варіанти

синхроніза́тор (тех.)
синхронізаці́йний
синхроніза́ція (тех.)
синхроні́зм
синхронізува́ти
синхроні́ст
синхроністи́чний
синхроні́чний
синхро́нний
Етимологічні відповідники

Слово Мова
сінхрані́я білоруська
синхро́ния болгарська
synchroniski верхньолужицька
συν «з, разом з» грецька
χρόνος «час» грецька
синхроничен македонська
synchrоnia польська
синхрони́я російська
синхрòниja сербохорватська
сѝнхрōниja сербохорватська
synchrónia словацька
sinhroníja словенська
synchronie французька
synchronie чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України