СИНТАКСИС — ЕТИМОЛОГІЯ
си́нтаксис
запозичено з грецької мови, можливо, через латинську (пізнє лат. syntaхis);
гр. σύνταξις «будова, організація, сполучення, синтаксис» пов’язане з дієсловом συντάσσω «кладу, розташовую, вміщую»;
р. си́нтаксис, бр. сі́нтаксіс, п. syntaksa, ч. слц. syntax, вл. syntaks(a), болг. синта́ксис, м. синтакса, схв. сѝнтакса, слн. sintáksa;
Фонетичні та словотвірні варіанти
синта́кса
(заст.)
синтакси́ст
синтакси́чний
синта́ктик
(іст.)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| сі́нтаксіс | білоруська |
| синта́ксис | болгарська |
| syntaks(a) | верхньолужицька |
| σύνταξις «будова, організація, сполучення, синтаксис» | грецька |
| συντάσσω «кладу, розташовую, вміщую» | грецька |
| синтакса | македонська |
| syntaхis | пізньолатинська |
| syntaksa | польська |
| си́нтаксис | російська |
| сѝнтакса | сербохорватська |
| syntax | словацька |
| sintáksa | словенська |
| syntax | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України