СИНТАГМИ — ЕТИМОЛОГІЯ
синта́гма «інтонаційно-змістова частина висловлення; словосполучення»
повторне запозичення з грецької мови, вдруге через російську (у Л.В.Щерби) і французьку (фр. syntagme, syntagmatique у Ф. де Соссюра);
гр. σύνταγμα «будова, устрій, лад» пов’язане з συντάσσω «організовую, налагоджую, приєдную, складаю», утвореним з префіксаσυν«з-» і дієслова τάσσω «кладу, розташовую, вміщую», спорідненого з гр.τᾱγός «ватажок, володар» і з лит. patogùs «зручно, приємно», sutógti «вінчатися, одружуватися, зв’язуватися»;
р. болг. синта́гма, бр. сінта́гма, п. ч. слц. syntagma, м. синтагма, схв. сѝнтагма, слн. sintágma;
Фонетичні та словотвірні варіанти
синтагма
«будова, лад»
(1618)
синтагма́тика
синтагмати́чний
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
сінта́гма | білоруська |
синта́гма | болгарська |
σύνταγμα «будова, устрій, лад» | грецька |
συντάσσω «організовую, налагоджую, приєдную, складаю» | грецька |
συν «з-» | грецька |
τάσσω «кладу, розташовую, вміщую» | грецька |
τᾱγός «ватажок, володар» | грецька |
patogùs «зручно, приємно» | литовська |
sutógti «вінчатися, одружуватися, зв’язуватися» | литовська |
синтагма | македонська |
syntagma | польська |
синта́гма | російська |
сѝнтагма | сербохорватська |
syntagma | словацька |
sintágma | словенська |
syntagme | французька |
syntagmatique | французька |
syntagma | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України