СИНКЛІТ — ЕТИМОЛОГІЯ
синклі́т «зібрання духовних осіб»
запозичення з грецької мови;
гр. σύγϰλητος, βουλή «рада старійшин» складається з префіксаσυν«з-, разом» і дієприкметника ϰλητός «покликаний, запрошений» від дієслова ϰαλέω «кличу, називаю», спорідненого з лат. calo «зву, кличу», лтс. ka˜uôt «базікати», двн. halōn «звати, шукати»;
р. синкли́т, бр. сінклі́т «тс.», болг. синкли́т «збори; рада»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ссгкли́тъ
«сенатъ, панове радныи, рада»
(1627)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| сінклі́т «тс.» | білоруська |
| синкли́т «збори; рада» | болгарська |
| σύγϰλητος | грецька |
| βουλή «рада старійшин» | грецька |
| συν «з-, разом» | грецька |
| ϰλητός «покликаний, запрошений» | грецька |
| ϰαλέω «кличу, називаю» | грецька |
| halōn «звати, шукати» | давньоверхньонімецька |
| calo «зву, кличу» | латинська |
| kl˜uôt «базікати» | латиська |
| синкли́т | російська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України