СИНКА — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
сине́ць «волошка синя, Centaurea cyanus L.; синяк звичайний, Echium vulgare L.; воловик лікарський, Anchusa officinalis L. Mak» (бот.)
похідні утворення від си́ній;
назви зумовлені, в основному, синім кольором квіток цих рослин;
р. [сине́ль] «бузок», [сини́ль] «вайда фарбувальна», [сини́чка] «дельфіній клиновидний», [синьки́] «волошки сині», синю́ха «синюха, Polemonium; [волошка]», [синю́шник] «волошка», [синя́вка] «свербіжниця», синя́к «синяк, Echium; гриб синяк», бр. сіню́ха «синюха», [сіноўнік] «волошка», п. siniak «гриб синяк, Boletus cyanescens», схв. си̑њ «вайда фарбувальна», си̏њавица «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
си́ник
«волошка»
сини́ло
«синяк, Echium»
синиль
«бузок звичайний, Syringa vulgaris L.»
сини́льник
«вайда фарбувальна, Isatis tinctoria L.»
сини́ця
сини́чка
«дельфіній клиновидний, Delphinium elatum L. (D. cuneatum)»
синка
«Echium»
сино́к
«тс.»
синьо́к
(вид гриба)
синю́га
«синяк, Echium; волошка синя Нед»
синю́к
«чортів гриб, Boletus Satanas Lenz»
синю́ха
«Polemonium L.; [Echium Mak, гриб синяк, гіропор березовий синіючий, Gyroporus cyanescens; гриб Agaricus violaceus L.]»
синя́вка
«незабудка польова, Myosotis arvensis Hill. (M. intermedia L.) Mak; материнка звичайна, Origanum vulgare L. Mak; свербіжниця польова, Knautia arvensis Coult. Нед; змієголовник Рюйша, Dracocephalum rujschiana L. Mak»
синя́к
«Echium; гіропор березовий синіючий; гриб дубовик, Boletus luridus; [гриб вовнянка, Lactarius torminosus Sch. Mak; горлянка женевська, Ajuga genevensis L. Mak; воловик лікарський]»
синятини
«гриби Schizophiceae»
синя́чник
«вайда фарбувальна»
сінель
«тс.»
сінець
«Echium»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| сіню́ха «синюха» | білоруська |
| сіноўнік «волошка» | білоруська |
| siniak «гриб синяк, Boletus cyanescens» | польська |
| сине́ль «бузок» | російська |
| сини́ль «вайда фарбувальна» | російська |
| сини́чка «дельфіній клиновидний» | російська |
| синьки́ «волошки сині» | російська |
| синю́ха «синюха, Polemonium; [волошка]» | російська |
| синю́шник «волошка» | російська |
| синя́вка «свербіжниця» | російська |
| синя́к «синяк, Echium; гриб синяк» | російська |
| си̑њ «вайда фарбувальна» | сербохорватська |
| си́ній | українська |
| си̏њавица «тс.» | українська |
си́ній
зіставляється з лит. sóvas «світлої масті», šėˊmas (sė˜mas) «попелястий, сіруватий, синій», дінд. śyāmáḥ «чорний, темний»;
псл. sinjь, споріднене зі sьjati «сяяти», sivъ «сивий»;
р. си́ний, бр. сі́ні, др. синии, п. siny, ч. слц. sinó, болг. м. син, схв. си̑њū «сіруватий, синій», слн. sínji, стсл. синь;
Фонетичні та словотвірні варіанти
про́синь
си́на́вий
сине́ць
«синяк»
сини́зна́
си́ник
«глаукома»
(мед.)
сини́ло
«синя фарба; синька»
сини́льний
сини́льниця
«фарбувальниця запасок у синій колір»
сини́ти
си́ні́ти
сині́тка
«вид плахти»
сині́шати
си́нка
«синька для білизни; синя фарба»
синь
си́нька
си́нько
«водяник, синюватий бог річок»
синьота́
«синій колір»
синьо́тка
синьо́ша
(назва блакитно-сірої корови)
синюва́тий
синю́х
«сиворакша, Coracias garrula»
(орн.)
синю́ха
«ціаноз»
(мед.)
синю́шний
синя́ва
«вид риби»
си́нява
«синь; [чорно-синя велика хмара Нед; глибина Нед]»
синя́вець
«голуб’янка, Lycaena Fabr.»
(ент.)
си́ня́вий
синявча́
(назва сірої корови)
синя́к
«синець; [(орн.) голуб-синяк, Columba oenas]»
синяти́на
«синька для білизни»
си́нятина
«синець»
синяти́ти
«синити (білизну)»
синя́тка
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| сі́ні | білоруська |
| син | болгарська |
| śyāmáḥ «чорний, темний» | давньоіндійська |
| синии | давньоруська |
| sývas «світлої масті» | литовська |
| šėˊmas | литовська |
| sė˜mas | литовська |
| син | македонська |
| siny | польська |
| sinjь | праслов’янська |
| sьjati «сяяти» | праслов’янська |
| sivъ «сивий» | праслов’янська |
| си́ний | російська |
| си̑њū «сіруватий, синій» | сербохорватська |
| siný | словацька |
| sínji | словенська |
| синь | старослов’янська |
| siný | чеська |
син
псл. synъ *sūnus;
споріднене з лит. sūnùs, прус. souns, дінд. sūnúḥ, ав. hūnu-, гот. sunus, дісл. sunr, sonr, дангл. двн. sunu, гр. υἱύς, υἱός;
пов’язується з дінд. sū́te «народжує, створює», sū́tiḥ «народження», sū́tuḥ «вагітність», ав. hunāmi «народжую», ірл. suth «народження, плід»;
пор. дінд. sutáḥ «син»;
іє. *seu-, sū- «народжувати»;
р. бр. сын, др. сынъ, п. ч. слц. вл. нл. syn, болг. м. син, схв. cи̑н, слн. sín, стсл. сынъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ви́синовити
«виключити з родини»
па́семок
«пасинок»
па́симє
«пасиння»
пасимкува́ти
пасинкува́льниця
пасинкува́ти
па́си́ння
па́синок
сина́ш
сина́шко
синеня́
сини́сько
сини́ха
«невістка»
сині́вство
сині́вський
си́нко
синни́й
«синовній»
синова́
«невістка»
сино́ве́ць
«син, племінник (син брата) СУМ, Нед; прийомний син НЗ УжДУ 26»
синови́ць
«племінник (син брата)»
синови́ця
«племінниця (дочка брата)»
синові́й
«син»
сино́вній
сино́к
синя́тко
усинови́ти
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| hūnu- | авестійська |
| hunāmi «народжую» | авестійська |
| сын | білоруська |
| син | болгарська |
| syn | верхньолужицька |
| sunus | готська |
| υἱύς | грецька |
| υἱός | грецька |
| sunu | давньоанглійська |
| sunu | давньоверхньонімецька |
| sūnúḥ | давньоіндійська |
| sū́te «народжує, створює» | давньоіндійська |
| sū́tiḥ «народження» | давньоіндійська |
| sū́tuḥ «вагітність» | давньоіндійська |
| sutáḥ «син» | давньоіндійська |
| sunr | давньоісландська |
| sonr | давньоісландська |
| сынъ | давньоруська |
| *seu- | індоєвропейська |
| sū- «народжувати» | індоєвропейська |
| suth «народження, плід» | ірландська |
| sūnùs | литовська |
| син | македонська |
| syn | нижньолужицька |
| syn | польська |
| synъ | праслов’янська |
| *sūnus | праслов’янська |
| *sūnus | праслов’янська |
| souns | прусська |
| сын | російська |
| cи̑н | сербохорватська |
| syn | словацька |
| sín | словенська |
| сынъ | старослов’янська |
| syn | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України