СИНИЦА — ЕТИМОЛОГІЯ
сини́ця «Parus L.» (орн.)
загальноприйнятого пояснення не має;
пов’язується із си́ній як назва, що первісно стосувалася синиці блакитної (Фасмер III 625; Черных II 163–164; Brückner 491; Uhlenbeck PBrB 20, 328);
виводиться також (Коваль 94; Павлюченкова РР 1986/4, 126–128) від др. синии «чорний»;
більш переконливе виведення від наслідування крику синиці, що сприймається як si-, zizigäg або zifi (Булаховський Вибр. пр. III 263; Німчук 207; Skok III 251);
р. сини́ца, бр. сіні́ца «тс.», п. [sinica] «синиця блакитна», ч. [sinice] «синиця», болг. сини́гер, м. сеница, схв. сjèница, слн. siníca «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
си́ник
«тс.; синиця блакитна, Parus caeruleus L.»
сини́тка
«синиця»
синича́
сини́чка
сини́чник
синю́к
«синиця блакитна»
синюх
«синиця»
синючо́к
«синиця блакитна»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| сіні́ца «тс.» | білоруська |
| сини́гер | болгарська |
| синии «чорний» | давньоруська |
| сеница | македонська |
| sinica «синиця блакитна» | польська |
| сини́ца | російська |
| сjèница | сербохорватська |
| siníca «тс.» | словенська |
| си́ній | українська |
| sinice «синиця» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України