СИМУЛЯНТОМ — ЕТИМОЛОГІЯ
симулюва́ти
запозичено з німецької мови, очевидно, через польську;
н. simulíeren походить, мабуть, від фр. simuler, запозиченого з латинської мови;
лат. simulāre «уподібнювати; зображати; прикидатися, симулювати» пов’язане з similis «подібний, схожий», спорідненим з псл. samъ, укр. сам;
р. симуля́нт, симули́ровать, бр. сімулява́ць, п. symulować, ч. simulovati, слц. simulovat’, вл. simulować, болг. симули́рам, м. симули́ра, схв. симули́рати, слн. simulírati;
Фонетичні та словотвірні варіанти
симуля́нт
симуля́ція
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
сімулява́ць | білоруська |
симули́рам | болгарська |
simulować | верхньолужицька |
simulāre «уподібнювати; зображати; прикидатися, симулювати» | латинська |
similis «подібний, схожий» | латинська |
симули́ра | македонська |
simulíeren | німецька |
symulować | польська |
samъ | праслов’янська |
симуля́нт | російська |
симули́ровать | російська |
симули́рати | сербохорватська |
simulovat' | словацька |
simulírati | словенська |
сам | українська |
simuler | французька |
simulovati | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України