СИЛІЦІЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
силі́цій (хімічний елемент, кремній, Si)
запозичення з новолатинської наукової мови;
нлат. silicium утворено від лат. silex (род. в. silicis) «кремінь»;
р. болг. сили́ций, бр. сілі́цый, ч. вл. silicium, слц. silícium, м. силициум, схв. сùлūцūj(ум), слн. silícij;
Фонетичні та словотвірні варіанти
силіціюва́ння
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| сілі́цый | білоруська |
| сили́ций | болгарська |
| silicium | верхньолужицька |
| silex «кремінь» (род. в. silicis) | латинська |
| силициум | македонська |
| silicium | новолатинська |
| сили́ций | російська |
| сùлūцūj(ум) | сербохорватська |
| silícium | словацька |
| silícij | словенська |
| silicium | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України