СИЛОМІЦЬ — ЕТИМОЛОГІЯ
силомі́ць
очевидно, первісною є форма силомі́ття (силомі́ть), утворена, мабуть, з основ іменника си́ла і дієслова *(й)міти «взяти»;
від адвербіалізованої форми орудного відмінка *силоміттю зближенням з основою міць могло бути утворене силомі́ццю, а за аналогією до неї і силомі́ць;
бр. [сіламо́цьцю] «насильно»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
силомі́ття
«насильство»
силомі́ть
«силоміць»
силомі́ццю
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| сіламо́цьцю «насильно» | білоруська |
| силомі́ття (силомі́ть) | українська |
| си́ла «взяти» | українська |
| *(й)міти | українська |
| силомі́ть | українська |
| *силоміттю | українська |
| міць | українська |
| силомі́ццю | українська |
| силомі́ць | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України