СИЛОГІЧНІ — ЕТИМОЛОГІЯ

силогі́зм

запозичення з грецької мови;
гр. συλλογισμός «підсумування, підрахунок; міркування, роздумування; силогізм» пов’язане з συλλογίζομαι «підсумовую, обмірковую, враховую; роблю висновки», утвореним із префікса συν- (›συλ-) «з-, разом» і дієслова λογίζομαι «рахую, вираховую, думаю, розмірковую, роблю висновок», пов’язаного з λόγος «слово, судження»;
р. силлоги́зм, бр. сілагі́зм, п. вл. sylogizm, ч. sylogismus, слц. sylogizmus, болг. силоги́зъм, м. силоги́зам, схв. силогùзам, слн. silogízem;
Фонетичні та словотвірні варіанти

силогі́стика
силогісти́чний
силогі́чний
силоисмъ (XVI ст.)
сѵллогі́смъ (1627)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
сілагі́зм білоруська
силоги́зъм болгарська
sylogizm верхньолужицька
συλλογισμός «підсумування, підрахунок; міркування, роздумування; силогізм» грецька
συλλογίζομαι «підсумовую, обмірковую, враховую; роблю висновки» грецька
συν- «з-, разом» (›συλ-) грецька
λογίζομαι «рахую, вираховую, думаю, розмірковую, роблю висновок» грецька
λόγος «слово, судження» грецька
συλ- грецька
силоги́зам македонська
sylogizm польська
силлоги́зм російська
силогùзам сербохорватська
sylogizmus словацька
silogízem словенська
sylogismus чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України