СИЛОГІЧНИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
силогі́зм
запозичення з грецької мови;
гр. συλλογισμός «підсумування, підрахунок; міркування, роздумування; силогізм» пов’язане з συλλογίζομαι «підсумовую, обмірковую, враховую; роблю висновки», утвореним із префікса συν- (›συλ-) «з-, разом» і дієслова λογίζομαι «рахую, вираховую, думаю, розмірковую, роблю висновок», пов’язаного з λόγος «слово, судження»;
р. силлоги́зм, бр. сілагі́зм, п. вл. sylogizm, ч. sylogismus, слц. sylogizmus, болг. силоги́зъм, м. силоги́зам, схв. силогùзам, слн. silogízem;
Фонетичні та словотвірні варіанти
силогі́стика
силогісти́чний
силогі́чний
силоисмъ
(XVI ст.)
сѵллогі́смъ
(1627)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| сілагі́зм | білоруська |
| силоги́зъм | болгарська |
| sylogizm | верхньолужицька |
| συλλογισμός «підсумування, підрахунок; міркування, роздумування; силогізм» | грецька |
| συλλογίζομαι «підсумовую, обмірковую, враховую; роблю висновки» | грецька |
| συν- «з-, разом» (›συλ-) | грецька |
| λογίζομαι «рахую, вираховую, думаю, розмірковую, роблю висновок» | грецька |
| λόγος «слово, судження» | грецька |
| συλ- | грецька |
| силоги́зам | македонська |
| sylogizm | польська |
| силлоги́зм | російська |
| силогùзам | сербохорватська |
| sylogizmus | словацька |
| silogízem | словенська |
| sylogismus | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України