СИЛКАМИ — ЕТИМОЛОГІЯ
силок «горщик»
очевидно, запозичення з угорської мови;
уг. szilke «чашка; сковорідка» етимологічно неясне;
Фонетичні та словотвірні варіанти
си́лка
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| szilke «чашка; сковорідка» | угорська |
си́ла
псл. sila, очевидно, пов’язане із silo «сильце»;
споріднене із прус. seilin «силу» (зн. в.), дісл. seilask «протягатися, гнутися, намагатися», можливо, також двн. seil «канат», лит. síelа «душа, дух, почуття»;
р. болг. м. си́ла, бр. сі́ла, др. сила, п. siła, ч. слн. síla, слц. sila, вл. нл. syła, схв. си̏ла, стсл. сила;
Фонетичні та словотвірні варіанти
безси́літи
безси́лля
безси́лок
«безсилий чоловік»
ви́силок
«зусилля»
всило́вуватися
«силкуватися»
вси́лу
«насилу»
всильні́ти
«посильнішати»
всильство
«насильство»
за́силка
«їжа, підкріплення»
заси́лля
заси́лок
«допомога, підтримка»
знеси́ла
«слабість»
знеси́лений
знеси́лити
знеси́лля
зуси́лля
зуси́льно
«із зусиллям»
надси́ла
«перенапруження; насильство»
надси́лу
«понад сили»
надси́льний
наси́ла
«насильство, примус; напруження»
наси́лко́м
«насильно»
наси́лля
наси́лу
наси́льне
наси́льний
наси́льник
наси́льничати
наси́льниче
наси́льство
на́сильці
«тс.»
обезси́лити
обезси́літи
обсилкува́ти
«зґвалтувати»
оси́лити
оси́льнювати
«сильнішати»
переси́лити
підси́лити
підси́лок
«підкріплення»
підси́льний
підси́лювальний
підси́лювач
поси́лений
поси́лити
поси́літи
«подужати, подолати»
посилкува́ти
«допомагати, підтримувати; підгодовувати»
поси́лля
([як. п.] «в міру сил»)
поси́лок
«зусилля»
поси́льний
посильня́ти
«укріплювати»
присили́ти
«присилувати»
приси́лкувати
«присилувати»
приси́луваний
просили́тися
«переступити межу сил»
сила́к
сила́нь
сила́ч
силе́нний
силе́ча
«велика кількість»
си́литися
си́лище
«арена боротьби»
силко́вий
«сильний»
силко́м
силкома́
«силком»
силкува́ти
«підкріпляти, освіжати»
силкува́тися
силови́й
си́луваний
си́лувати
си́льне
«дуже»
си́льний
си́льник
«могутній чоловік Г; владний чоловік Нед»
сильні́шати
си́льно
сильня́к
«силань»
сильча́к
«сильний чоловік»
силю́щий
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| сі́ла | білоруська |
| си́ла | болгарська |
| syła | верхньолужицька |
| seil «канат» | давньоверхньонімецька |
| seilask «протягатися, гнутися, намагатися» | давньоісландська |
| сила | давньоруська |
| síelа «душа, дух, почуття» | литовська |
| си́ла | македонська |
| syła | нижньолужицька |
| siła | польська |
| sila | праслов’янська |
| silo «сильце» | праслов’янська |
| seilin «силу» (зн. в.) | прусська |
| си́ла | російська |
| си̏ла | сербохорватська |
| sila | словацька |
| síla | словенська |
| сила | старослов’янська |
| síla | чеська |
сило́ «сильце»
пов’язане із [сили́ти] «зв’язувати вузол», [силя́ти] «низати», бр. засілі́цца «попасти в сильце; повіситись»;
р. [сило́], сило́к, бр. сіло́, др. сило, сильце, п. siłka, мн. siłki (з р.), sidło, ч. osidlo «пастка», слц. osídlo «тс.», стсл. сило «петля; мотузка для задушення»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
си́лька
«тс.»
сильце́
сі́ло
сільце́
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| засілі́цца «попасти в сильце; повіситись» | білоруська |
| сіло́ | білоруська |
| сило | давньоруська |
| сильце | давньоруська |
| siłka | польська |
| siłki (з р.), sidło | польська |
| sidło | польська |
| сило́ | російська |
| сило́к | російська |
| osídlo «тс.» | словацька |
| сило «петля; мотузка для задушення» | старослов’янська |
| сили́ти «зв’язувати вузол» | українська |
| силя́ти «низати» | українська |
| osidlo «пастка» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України