СИКАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

дзиґа́р «годинник»

нім. Seiger «висок (прилад); годинник (спочатку пісковий або водяний)» походить від свн. seigære «ваги, терези», утвореного від seigen «знижувати; важити» (за характерною деталлю механізму баштового годинника – пересувною гирею), що є формою фактитиву до sigen «спускатися, знижуватися», нвн. seihen, [seigen] «цідити», спорідненого з дангл. sīgan «спадати, капати», дісл. sīga «тс.», а також з дінд. sḗcatē, siñcáti «ллє, наливає», seka «злива», псл. sьсаti, укр. си́кати, се́ча;
через посередництво польської мови запозичено з німецької;
р. ст. зегар «годинник», бр. зэга́р «великий годинник (на стіні, вежі)», п. [dzygar], zegar «годинник», [zygór], заст. zygar;
Фонетичні та словотвірні варіанти

дзегаръ (XVII ст.)
дзиґа́ροκ
дзиґа́рик
дзиґарі́
дзиґа́рки «тс.»
дзиґа́рний
дзигаръ (1706)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
зэга́р «великий годинник (на стіні, вежі)» білоруська
sīgan «спадати, капати» давньоанглійська
sḗcatē давньоіндійська
sīga «тс.» давньоісландська
Seiger «висок (прилад); годинник (спочатку пісковий або водяний)» німецька
seihen нововерхньонімецька
dzygar «годинник» польська
zegar «годинник» польська
sьсаti праслов’янська
зегар «годинник» російська
seigære «ваги, терези» середньоверхньнімецька
си́кати українська
zygór українська
seigen «знижувати; важити» (за характерною деталлю механізму баштового годинника -- пересувною гирею) ?
sigen «спускатися, знижуватися» ?
seigen «цідити» ?
siñcáti «ллє, наливає» ?
seka «злива» ?
се́ча ?
зегар «годинник» ?
zygar ?

сик «крива лінія на дорозі від сечі вола, як узір для писанки»

псл. sikati, ітератив від sьcati (‹*sьkati) «прискати, мочитися»;
споріднене з дінд. siñcáti «виливає», sḗcatē, ав. hinčaiti, hičаiti «тс.», двн. sīhan «цідити, текти по краплинах», seichan «мочитися», норв. sóka «цідити», лат. siat «мочиться»;
р. [си́кать], бр. [сі́каць], п. sikać «прискати», слц. sikat’ «тс.», вл. sykać «бризкати», нл. sykaś «тс.», слн. síkniti «приснути тонким струменем»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

си́кавка «іграшка для прискання водою; [брандспойт]»
си́кати «мочитися; [прискати, бити тонким струменем Нед, Ме]»
си́ки «сеча»
си́клє
сикли́вий
сикли́ни
сиклі́й «сцикун»
сиклі́йка «тс.»
си́кнути
сі́кавка «тс. (іграшка)»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
hinčaiti авестійська
hičаiti «тс.» авестійська
сі́каць білоруська
sykać «бризкати» верхньолужицька
sīhan «цідити, текти по краплинах» давньоверхньонімецька
seichan «мочитися» давньоверхньонімецька
siñcáti «виливає» давньоіндійська
sḗcatē давньоіндійська
siat «мочиться» латинська
sykaś «тс.» нижньолужицька
sǐka «цідити» норвезька
sikać «прискати» польська
sikati праслов’янська
sьcati праслов’янська
*sьkati праслов’янська
си́кать російська
sikat' «тс.» словацька
síkniti «приснути тонким струменем» словенська

си́кель «кісточка сливи (у загадці); клітор»

очевидно, основним є друге значення, пов’язане, можливо, із си́кати;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
си́кати українська

си́кнути «крикнути, цикнути»

очевидно, результат контамінації форм [си́кати] «сичати» і ци́кнути;
пор. п. syknąć (z bólu) «засичати (від болю)», слц. syčivo «злісно», букв. «з сичанням»;
р. [сы́кать] «цикати», [сы́кнуть];
Етимологічні відповідники

Слово Мова
syknąć «засичати (від болю)» (z bólu) польська
сы́кать «цикати» російська
сы́кнуть російська
syčivo «злісно» словацька
си́кати «сичати» українська
ци́кнути українська

сичак «молочай хрящуватий, Euphorbia glareosa M.B.» (бот.)

назва могла бути зумовлена тим, що зі зломаного стебла молочаю витікає сік;
очевидно, пов’язане із [си́кати] «прискати, бити тонким струменем»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
си́кати «прискати, бити тонким струменем» українська

сича́ти «шипіти, видавати свистячі звуки»

псл. sykati, syčěti;
звуконаслідувальне утворення;
р. [сы́кать] «шикати», бр. сы́каць «видавати свистячі звуки, сичати», п. syczeć, sykać, ч. sykati, syčeti, слц. syčat’, вл. sykać, syčeć, нл. sykaś, sycaś, схв. сùктати, слн. síkati, sičáti «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

сик
си́кати «сичати» (Ме)
сича́вий «із сичанням»
сичли́вий «який сичить»
сичь «гадюка»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
сы́каць «видавати свистячі звуки, сичати» білоруська
sykać верхньолужицька
syčeć верхньолужицька
sykaś нижньолужицька
sycaś нижньолужицька
syczeć польська
sykać польська
sykati праслов’янська
syčěti праслов’янська
сы́кать «шикати» російська
сùктати сербохорватська
syčat' словацька
síkati «тс.» словенська
sičáti «тс.» словенська
sykati чеська
syčeti чеська

сичови́на «погана, мокра земля»

очевидно, пов’язане із си́кати «бризкати, прискати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

воси́чина «земля, що довго затримує на собі воду»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
си́кати «бризкати, прискати» українська

сі́катися «кидатися, нападати, приставати, придиратися, потикатися, намірятися, пробувати»

очевидно, пов’язане із си́кати «сичати» (про погрозливе сичання змій, гусей і т. п.);
звукові форми з сі- є результатом зближення з основою дієслова сі́кти́;
р. [сыкну́ться] «кинутися, сунутися, потикнутися, спробувати», [сикова́ть] «сердитися, гніватися, лаятися», ч. sekat se «лаятися», схв. си́кати «лаяти», сùктати «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

висика́ка «бешкетник, забіяка»
висіка́ка «зухвалий; нахаба; вискочка»
насіка́ти «звинувачувати, дорікати» (на кого, чим)
присака́тися «нахабніти»
присі́катися
сикавка «набридлива істота (муха і под.)» (лайл.)
си́катися «тс.»
си́каться «огризатися, загрожувати»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
сыкну́ться «кинутися, сунутися, потикнутися, спробувати» російська
си́кати «лаяти» сербохорватська
сикова́ть «сердитися, гніватися, лаятися» українська
сùктати «тс.» українська
sekat se «лаятися» чеська
си́кати «сичати» (про погрозливе сичання змій, гусей і т. п.) ?
сі́кти́ ?

сю́кать «випускати сечу»

результати афективної видозміни форми си́кати (сця́ти) «тс.»;
р. [сю́кать, сю́сить], бр. [сю́каць, сю́сіць] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

сю́сяти «тс.» (дит.)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
сю́каць білоруська
сю́кать російська
сю́сить українська
сю́сіць «тс.» українська
си́кати «тс.» (сця́ти) ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України