СИКАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

нім. Seiger «висок (прилад); годинник (спочатку пісковий або водяний)» походить від свн. seigære «ваги, терези», утвореного від seigen «знижувати; важити» (за характерною деталлю механізму баштового годинника – пересувною гирею), що є формою фактитиву до sigen «спускатися, знижуватися», нвн. seihen, [seigen] «цідити», спорідненого з дангл. sīgan «спадати, капати», дісл. sīga «тс.», а також з дінд. sḗcatē, siñcáti «ллє, наливає», seka «злива», псл. sьсаti, укр. си́кати, се́ча;

через посередництво польської мови запозичено з німецької;

р. ст. зегар «годинник», бр. зэга́р «великий годинник (на стіні, вежі)», п. [dzygar], zegar «годинник», [zygór], заст. zygar;

псл. sikati, ітератив від sьcati (‹*sьkati) «прискати, мочитися»;

споріднене з дінд. siñcáti «виливає», sḗcatē, ав. hinčaiti, hičаiti «тс.», двн. sīhan «цідити, текти по краплинах», seichan «мочитися», норв. sóka «цідити», лат. siat «мочиться»;

р. [си́кать], бр. [сі́каць], п. sikać «прискати», слц. sikat’ «тс.», вл. sykać «бризкати», нл. sykaś «тс.», слн. síkniti «приснути тонким струменем»;

очевидно, основним є друге значення, пов’язане, можливо, із си́кати;

очевидно, результат контамінації форм [си́кати] «сичати» і ци́кнути;

пор. п. syknąć (z bólu) «засичати (від болю)», слц. syčivo «злісно», букв. «з сичанням»;

р. [сы́кать] «цикати», [сы́кнуть];

назва могла бути зумовлена тим, що зі зломаного стебла молочаю витікає сік;

очевидно, пов’язане із [си́кати] «прискати, бити тонким струменем»;

псл. sykati, syčěti;

звуконаслідувальне утворення;

р. [сы́кать] «шикати», бр. сы́каць «видавати свистячі звуки, сичати», п. syczeć, sykać, ч. sykati, syčeti, слц. syčat’, вл. sykać, syčeć, нл. sykaś, sycaś, схв. сùктати, слн. síkati, sičáti «тс.»;

очевидно, пов’язане із си́кати «бризкати, прискати»;

очевидно, пов’язане із си́кати «сичати» (про погрозливе сичання змій, гусей і т. п.);

звукові форми з сі- є результатом зближення з основою дієслова сі́кти́;

р. [сыкну́ться] «кинутися, сунутися, потикнутися, спробувати», [сикова́ть] «сердитися, гніватися, лаятися», ч. sekat se «лаятися», схв. си́кати «лаяти», сùктати «тс.»;

результати афективної видозміни форми си́кати (сця́ти) «тс.»;

р. [сю́кать, сю́сить], бр. [сю́каць, сю́сіць] «тс.»;