СИГНАЛЬНОМУ — ЕТИМОЛОГІЯ
сигна́л
запозичення із західноєвропейських мов;
н. Signál, фр. англ. signal походять від пізньолат. signāle (signālis), субстантивованого прикметника, пов’язаного із sīgnum «знак», зіставлюваним із secāre «різати, вирізьблювати»;
р. болг. м. сигна́л, бр. сігна́л, п. sygnał, ч. слц. слн. signál, вл. signal, схв. сùгнāл;
Фонетичні та словотвірні варіанти
сигна́лити
сигналіза́тор
сигналіза́ція
сигналізува́ти
сигналі́ст
сигна́ловий
сигна́льний
сигна́льник
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| signal | англійська |
| сігна́л | білоруська |
| сигна́л | болгарська |
| signal | верхньолужицька |
| sīgnum «знак» | латинська |
| secāre «різати, вирізьблювати» | латинська |
| сигна́л | македонська |
| Signál | німецька |
| signāle (signālis) | пізньолатинська |
| sygnał | польська |
| сигна́л | російська |
| сùгнāл | сербохорватська |
| signál | словацька |
| signál | словенська |
| signal | французька |
| signál | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України