СИГМА — ЕТИМОЛОГІЯ
си́гма (буква грецького алфавіту Σ,σ,ς)
запозичення з грецької мови;
гр. σίγμα, очевидно, пов’язане із σίζω «сичу», звуконаслідувального походження;
р. болг. си́гма, бр. сі́гма, п. sygmatyczny, ч. слц. sigma, схв. сигма, слн. sígma;
Фонетичні та словотвірні варіанти
сигмати́чний
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| сі́гма | білоруська |
| си́гма | болгарська |
| σίγμα | грецька |
| σίζω «сичу» | грецька |
| sygmatyczny | польська |
| си́гма | російська |
| сигма | сербохорватська |
| sigma | словацька |
| sígma | словенська |
| sigma | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України