СИВОГО — ЕТИМОЛОГІЯ

си́вий

стосунок до си́ній неясний;
псл. sivъ;
споріднене з лит. šóvas «світло-сірий, сивий», прус. sywan «сірий», дангл. hoéwe «голубий, багряний, сірий, зелений», дінд. śyāváḥ «темний», ав. syāva- «чорний», ос. sau «тс.»;
іє. *k῀ī-, *k῀еi-;
р. си́вый, бр. сі́вы, др. сивыи, п. siwy, ч. слц. sivó, вл. sywy, полаб. saivĕ, болг. м. сив, схв. си̑в, слн. sív, стсл. сивъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти

засиви́ти «забілити молоком (страву)»
посиві́лий
посивя́стий
про́сивий «сивуватий»
просивина́ «сивина»
про́сивінь «тс.»
северу́н (назва барана)
се́вка «вид гриба із сивуватою шапкою»
се́вок «сивий віл»
сив «сивий»
сив'я́га «старий дід»
сив'я́стий «сивастий»
сива́вий
сива́вистий «сивастий»
сива́к «сивий чоловік; сивий віл, сивий кінь Нед; порода голубів; сиве горнятко ВеЗа; гадюка Нед»
сива́н «сивий віл»
сива́ник «тс.»
сива́ня (назва вівці)
сива́стий
сива́ш «сивий кінь»
сиве́зний
сиве́нький
сиве́ра «сива вівця»
сиве́та «сива коза»
сиве́ць «тс.»
сиви́зна́
сивина́
сиви́ці «ожина звичайна, Rubus caesius L.»
сиві́нь
си́ві́ти
сиві́шати
си́вка «сива кобила ВеЗа; сива вівця Доп. УжДУ IV; сива коза Нед»
сивко́ «сивий кінь; [назва барана Доп. УжДУ IV]»
сивко́вий «сивий; сірий, із сірої шерсті»
сивля́вий «сивавий»
си́вощі «сивина у волоссі; старечий вік»
сивува́тий
сивуви́тий «сивуватий»
сиву́лька «вид грибів Нед, мухомор, Amanita Pers. Mak»
сиву́ля «порода грибів; сива корова, сива вівця, коза ВеНЗн; стара дівка Мо»
сивуля́к «сірий, не полив’яний горщик»
сиву́нь «сивий чоловік; сивий кінь»
сиву́х «вид грибів»
сиву́ха «погано очищена хлібна горілка»
сиву́ч «морський лев» (зоол.)
сіве́ра (назва вівці)
сіве́та
Етимологічні відповідники

Слово Мова
syāva- «чорний» авестійська
сі́вы білоруська
сив болгарська
sywy верхньолужицька
hoéwe «голубий, багряний, сірий, зелений» давньоанглійська
śyāváḥ «темний» давньоіндійська
сивыи давньоруська
*k<SUP>῀</SUP>ī- індоєвропейська
*k<SUP>῀</SUP>еi- індоєвропейська
šývas «світло-сірий, сивий» литовська
сив македонська
sau «тс.» осетинська
saivĕ полабська
siwy польська
sivъ праслов’янська
sywan «сірий» прусська
си́вый російська
си̑в сербохорватська
sivý словацька
sív словенська
сивъ старослов’янська
си́ній українська
sivý чеська

сива́к «синяк звичайний, Echium vulgare L.» (бот.)

похідні утворення від си́вий;
назви зумовлені кольором листків або квіток цих рослин;
пор. синя́к «Echium», [сине́ць] «тс.», [сідач] «самосил білоповстистий», [сідник, камандра сіра] «тс.»;
р. сиве́ц «комонник», [сивуха] «тимофіївка», бр. сіве́ц «комонник; біловус, Nardus L.; [комонник]»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

сиваш «самосил білоповстистий, Teucrium polium L.»
сивець «комонник лучний, Succisa pratensis Moench.»
сивуха «тимофіївка лучна, Phleum pratense L.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
сіве́ц «комонник; біловус, Nardus L.; [комонник]» білоруська
сиве́ц «комонник» російська
сивуха «тимофіївка» російська
си́вий українська
синя́к «Echium» українська
сине́ць «тс.» українська
сідач «самосил білоповстистий» українська
сідник «тс.» українська
камандра сіра «тс.» українська

сиви́ця «мичка, Nardus stricta L.» (бот.)

похідне утворення від си́вий;
назва зумовлена світло-сірим (білим) кольором відцвілих стеблин;
р. [сиве́ц], бр. сіве́ц;
Фонетичні та словотвірні варіанти

сивець
сиву́шка «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
сіве́ц білоруська
сиве́ц російська
си́вий українська

си́вка «Pluvialis Briss.» (орн.)

не зовсім ясне;
польські відповідники виводяться від siać «сіяти», siew «посів» (Brückner 487; Strutyński 104);
в українській і російській мовах, можливо, зближене із си́вий;
р. [си́вка, си́вчик] «тс.», п. [siewka] «Charadrius L.», [siejka] «Pluvialis L.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

сі́вка «тс. (Charadrius pluvialis L.)»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
siać «сіяти» польська
siew «посів» польська
siewka «Charadrius L.» польська
siejka «Pluvialis L.» польська
си́вка російська
си́вчик «тс.» російська
си́вий українська

сивора́кша «Coracias garrulus L.» (орн.)

складне утворення з основ прикметника си́вий і в ряді варіантів деетимологізованого іменника ра́кша́ «сиворакша» (див.);
р. сивора́кша;
Фонетичні та словотвірні варіанти

сиводра́ка
сиводра́кша
сивокра́к
сівакра́ха
сіво́ра
шиве́ра
шивора́кша «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
сивора́кша російська
си́вий «сиворакша» українська
ра́кша́ українська

сиворо́тка «сироватка»

результат видозміни форми [сирово́тка] «тс.» і зближення її з основою си́вий або ворот- (верта́ти);
Фонетичні та словотвірні варіанти

сиворотча́ний
Етимологічні відповідники

Слово Мова
сирово́тка «тс.» українська
си́вий (верта́ти) українська
ворот- (верта́ти) українська
верта́ти українська

си́зий

очевидно, давнє утворення від того самого кореня, що й си́вий;
менш переконливе зіставлення з лит. šežis «дрізд», прус. seese «тс.» (Vasmer ZfSlPh 2, 57; Petersson BSl. Wortst. 27–28), а також з лтс. saiguôtiês «блищати, світити» чи з слн. sezâvka «сіра трясогузка» (Matzenauer LF 20, 4);
р. си́зый, бр. шы́зы, др. шизыи;
Фонетичні та словотвірні варіанти

сиз
сиза́р «сизий голуб»
си́зик «вид джмеля із зеленувато-сизим пушком»
си́зитися
сизі́ти
сизо́та
сизува́тий
сизь
сизя́к «сизий голуб»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
шы́зы білоруська
шизыи давньоруська
saiguôtiês «блищати, світити» латиська
šežis «дрізд» литовська
seese «тс.» прусська
си́зый російська
sezâvka «сіра трясогузка» словенська
си́вий українська

си́роватень «лунь, Circus» (орн.)

в такому разі назва зумовлена сірим забарвленням луня польового (Circus cyaneus);
можливо, пов’язане з основою прикметника сі́рий, видозміненою під впливом си́вий або сир (сиро́ватка);
неясне;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
сі́рий українська
си́вий (сиро́ватка) українська
сир (сиро́ватка) українська

сіваша «червоноголова чернь, Nyroca ferina L.» (орн.)

очевидно, пов’язане із си́вий;
назва могла бути зумовлена тим, що спина і крила, а також дзьоб і ноги у цього птаха мають сіре забарвлення;
в основі сив- відбулась заміна и на і, очевидно, під впливом якоїсь сусідньої слов’янської мови;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
си́вий українська
сив- українська

сіво́ра «сиворакша, Coracias garrulus L.» (орн.)

результат спрощення назви сивоворо́нка «тс.», утвореної з основ прикметника си́вий та іменника воро́на;
Фонетичні та словотвірні варіанти

сиворонка «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
сивоворо́нка «тс.» ?
си́вий ?
воро́на ?

ша́рий «сірий, темно-сірий»

запозичення з польської мови;
п. szary «сірий» cпоріднене з укр. си́вий, cі́рий;
бр. шэ́ры «сірий», ч. šerý, ч. ст. šĕrý, слц. šerý, вл. šĕry, нл. šery;
Фонетичні та словотвірні варіанти

шарі́ти «сіріти»
шаро́вий «сірий»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
шэ́ры «сірий» білоруська
šĕry верхньолужицька
šery нижньолужицька
szary «сірий» польська
šerý словацька
си́вий українська
cі́рий українська
šerý чеська
šĕrý (ст.) чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України