СИВ — ЕТИМОЛОГІЯ
си́вий
псл. sivъ;
споріднене з лит. šóvas «світло-сірий, сивий», прус. sywan «сірий», дангл. hoéwe «голубий, багряний, сірий, зелений», дінд. śyāváḥ «темний», ав. syāva- «чорний», ос. sau «тс.»;
іє. *k῀ī-, *k῀еi-;
стосунок до си́ній неясний;
р. си́вый, бр. сі́вы, др. сивыи, п. siwy, ч. слц. sivó, вл. sywy, полаб. saivĕ, болг. м. сив, схв. си̑в, слн. sív, стсл. сивъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
засиви́ти
«забілити молоком (страву)»
посиві́лий
посивя́стий
про́сивий
«сивуватий»
просивина́
«сивина»
про́сивінь
«тс.»
северу́н
(назва барана)
се́вка
«вид гриба із сивуватою шапкою»
се́вок
«сивий віл»
сив
«сивий»
сив'я́га
«старий дід»
сив'я́стий
«сивастий»
сива́вий
сива́вистий
«сивастий»
сива́к
«сивий чоловік; сивий віл, сивий кінь Нед; порода голубів; сиве горнятко ВеЗа; гадюка Нед»
сива́н
«сивий віл»
сива́ник
«тс.»
сива́ня
(назва вівці)
сива́стий
сива́ш
«сивий кінь»
сиве́зний
сиве́нький
сиве́ра
«сива вівця»
сиве́та
«сива коза»
сиве́ць
«тс.»
сиви́зна́
сивина́
сиви́ці
«ожина звичайна, Rubus caesius L.»
сиві́нь
си́ві́ти
сиві́шати
си́вка
«сива кобила ВеЗа; сива вівця Доп. УжДУ IV; сива коза Нед»
сивко́
«сивий кінь; [назва барана Доп. УжДУ IV]»
сивко́вий
«сивий; сірий, із сірої шерсті»
сивля́вий
«сивавий»
си́вощі
«сивина у волоссі; старечий вік»
сивува́тий
сивуви́тий
«сивуватий»
сиву́лька
«вид грибів Нед, мухомор, Amanita Pers. Mak»
сиву́ля
«порода грибів; сива корова, сива вівця, коза ВеНЗн; стара дівка Мо»
сивуля́к
«сірий, не полив’яний горщик»
сиву́нь
«сивий чоловік; сивий кінь»
сиву́х
«вид грибів»
сиву́ха
«погано очищена хлібна горілка»
сиву́ч
«морський лев»
(зоол.)
сіве́ра
(назва вівці)
сіве́та
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
syāva- «чорний» | авестійська |
сі́вы | білоруська |
сив | болгарська |
sywy | верхньолужицька |
hoéwe «голубий, багряний, сірий, зелений» | давньоанглійська |
śyāváḥ «темний» | давньоіндійська |
сивыи | давньоруська |
*k<SUP>῀</SUP>ī- | індоєвропейська |
*k<SUP>῀</SUP>еi- | індоєвропейська |
šývas «світло-сірий, сивий» | литовська |
сив | македонська |
sau «тс.» | осетинська |
saivĕ | полабська |
siwy | польська |
sivъ | праслов’янська |
sywan «сірий» | прусська |
си́вый | російська |
си̑в | сербохорватська |
sivý | словацька |
sív | словенська |
сивъ | старослов’янська |
си́ній | українська |
sivý | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України