СИБАРИТСТВО — ЕТИМОЛОГІЯ
сибари́т «людина, яка живе в розкоші і бездіяльності»
запозичення із західноєвропейських мов;
н. Sybarít, фр. англ. sybarite походять від лат. Sybarīta, яке зводиться до гр. Συβαρίτης «житель міста Сибаріс»;
місто Сибаріс було відоме пишністю і бездіяльністю його багатьох жителів;
р. болг. сибари́т, бр. сібары́т, п. sybaryta, ч. слц. sybarita, схв. сиба̀рūт, слн. sibarít;
Фонетичні та словотвірні варіанти
сибари́тство
сибари́тствувати
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| sybarite | англійська |
| сібары́т | білоруська |
| сибари́т | болгарська |
| Συβαρίτης «житель міста Сибаріс» | грецька |
| Sybarīta | латинська |
| Sybarít | німецька |
| sybaryta | польська |
| сибари́т | російська |
| сиба̀рūт | сербохорватська |
| sybarita | словацька |
| sibarít | словенська |
| sybarite | французька |
| sybarita | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України