СЕЧОВИНА — ЕТИМОЛОГІЯ
се́ча
псл. sьčь, пов’язане зі sьcati «сцяти»;
др. сьць «сеча», схв. са̏ч, слн. séč, стсл. сьчь «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
передсе́чник
«передміхурова залоза»
присе́чник
«тс.»
сеч
сечина́
«сечовина»
сечівни́к
сечни́к
«сечовий міхур»
сечови́к
«тс.»
сечови́на
си́ча
«сеча тварин»
сичівни́к
«сечовий міхур»
щи́на
«сеча»
щи́ни
«тс.»
(мн.)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| сьць «сеча» | давньоруська |
| sьčь | праслов’янська |
| sьcati «сцяти» | праслов’янська |
| са̏ч | сербохорватська |
| séč | словенська |
| сьчь «тс.» | старослов’янська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України