СЕРЦІ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
се́рце «центральний орган кровоносної системи»
псл. *sьr̥dьce (‹*sьr̥dьko), очевидно, похідне від *sьr̥dь «серце, середина», пов’язаного із *serda «середина» з іншим ступенем вокалізму;
споріднене з лит. širdìs «серце», лтс. sir̂ds «тс.; мужність, гнів», прус. seyr «серце», гр. ϰη̃ρ, ϰαρδία, вірм. sirt, гот. haírto, лат. cor (cordis), дірл. cride, хет. kard- «тс.»;
іє. *k῀er-d-/k῀r̥-d-;
р. се́рдце, бр. сэ́рца, др. сьрдьце «середина, глибина, внутрішність, серцевина; серце; душа, дух, думка, почуття, бажання, гнів», п. serce, ч. слц. srdce, нл. serce, болг. cърце́, м. срце, схв. ср̏це, слн. srcé, стсл. cръдьце, срьдьце;
Фонетичні та словотвірні варіанти
безсерде́чний
безсе́рдий
безсе́рдний
з-серця
«розсердившись»
насе́рдний
«сердечний, серцевий»
насе́рдниця
«хвороба, біль у ділянці серця; коліки»
осердя
пасе́рдя
«серцевина дерева»
передсе́рдя
серде́га
серде́ка
серденя́
серде́чина
«сердега»
серде́чний
серде́чник
серде́шний
сердя́га
«сердега»
серцева́тий
«у формі серця»
серце́вий
серцеви́на
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| сэ́рца | білоруська |
| cърце́ | болгарська |
| sirt | вірменська |
| haírto | готська |
| ϰη̃ρ | грецька |
| ϰαρδία | грецька |
| cride | давньоірландська |
| сьрдьце «середина, глибина, внутрішність, серцевина; серце; душа, дух, думка, почуття, бажання, гнів» | давньоруська |
| *k<SUP>῀</SUP>er-d-/k<SUP>῀</SUP>r̥-d- | індоєвропейська |
| cor (cordis) | латинська |
| cordis | латинська |
| sir̂ds «тс.; мужність, гнів» | латиська |
| širdìs «серце» | литовська |
| ср̏срце | македонська |
| serce | нижньолужицька |
| serce | польська |
| *s<SUP>ь</SUP>r̥dьce (‹*sьr̥dьko) | праслов’янська |
| *s<SUP>ь</SUP>r̥dьko «серце, середина» | праслов’янська |
| *serda «середина» | праслов’янська |
| *s<SUP>ь</SUP>r̥dь | праслов’янська |
| *s<SUP>ь</SUP>r̥dь | праслов’янська |
| seyr «серце» | прусська |
| се́рдце | російська |
| це | сербохорватська |
| srdce | словацька |
| srcé | словенська |
| cръдьце | старослов’янська |
| срьдьце | старослов’янська |
| kard- «тс.» | хетська |
| srdce | чеська |
серце «медуза; велике зосередження медуз у морі, які, потрапляючи в сіті, перешкоджають рибальству Мо»
результат перенесення на тварину назви органу кровообігу за подібністю рухів медузи до пульсації серця;
ако́рд «співзвучність» (муз.)
недавнє запозичення з французької мови;
фр. accord «згода, угода; співзвучність» походить від іт. accordo «тс.», пов’язаного з слат. accordium «угода, договір», утвореним з прийменника ad-(› ас-) «до, при» та іменника cor, cordis «серце», спорідненого з псл. *sbdь, укр. се́рце;
в іт. accordo значення «співзвучність» виникло внаслідок зближення з corda «струна»;
допускається можливість (Dauzat 7) безпосереднього утворення фр. accorder (муз.) «настроювати», accord «співзвучність» від лат. chorda «струна»;
р. акко́рд, бр. болг. м. ако́рд, п. ч. слц. вл. akord, слн. akórd, схв. àкорд;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ако́рд | білоруська |
| ако́рд | болгарська |
| akord | верхньолужицька |
| accordo «тс.» | італійська |
| accordo значення «співзвучність» | італійська |
| chorda «струна» | латинська |
| ако́рд | македонська |
| akord | польська |
| *s | праслов’янська |
| акко́рд | російська |
| корд | сербохорватська |
| accordium «угода, договір» | середньолатинська |
| akord | словацька |
| akórd | словенська |
| се́рце | українська |
| accord «згода, угода; співзвучність» | французька |
| accorder «настроювати» (муз.) | французька |
| akord | чеська |
| ас- «до, при» | ? |
| cordis «серце» | ? |
| corda «струна» | ? |
| accord «співзвучність» | ? |
кура́ж «удавана хоробрість, розв’язність»
запозичення з французької мови;
фр. courage «хоробрість, мужність» пов’язане з coeur «серце», що продовжує лат. cor «серце; (перен.) душа, розум», споріднене з гр. κηρ «серце», лит. širdìs «тс.», псл. *sьrdьcе, укр. се́рце;
р. кура́ж «кураж», бр. кура́жыцца «куражитися», п. kuraż «завзяття, сміливість; кураж», ч. слц. kuráž «сміливість, відвага», вл. kuraża, болг. кура́ж, м. кураж, схв. курāж, слн. kurâža «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
кура́жити
«порушувати (спокій, сон), турбувати, тривожити»
кура́житися
«чванитися; комизитися; бешкетувати»
кура́жить
«будити; ворушити»
курія́жний
«охочий»
куря́жити
«турбувати, хвилювати»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| кура́жыцца «куражитися» | білоруська |
| кура́ж | болгарська |
| kuraża | верхньолужицька |
| κηρ «серце» | грецька |
| cor «серце; (перен.) душа, розум» | латинська |
| širdìs «тс.» | литовська |
| кураж | македонська |
| kuraż «завзяття, сміливість; кураж» | польська |
| *s | праслов’янська |
| кура́ж «кураж» | російська |
| курāж | сербохорватська |
| kuráž «сміливість, відвага» | словацька |
| kurâža «тс.» | словенська |
| се́рце | українська |
| courage «хоробрість, мужність» | французька |
| kuráž «сміливість, відвага» | чеська |
| coeur «серце» | ? |
реко́рд «найвище досягнення»
англ. reсord «запис; мемуари; рекорд» (власне, «вікопомний результат») походить від фр. ст. reсorder «згадувати», що зводиться до лат. reсordārі «тс.», утвореного за допомогою префікса re- від іменника сor, cordis «серце; душа», спорідненого з гр. ϰαρδία «серце», лит. šіrdìs «тс.», псл. *sьr̥dьce, укр. се́рце;
запозичено через російське посередництво з англійської мови;
р. болг. м. реко́рд, бр. рэко́рд, п. ч. слц. вл. rekord, схв. рѐкорд, слн. rekîrd;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| reсord «запис; мемуари; рекорд» (власне, «вікопомний результат») | англійська |
| рэко́рд | білоруська |
| реко́рд | болгарська |
| rekord | верхньолужицька |
| ϰαρδία «серце» | грецька |
| reсordārі «тс.» | латинська |
| cor | латинська |
| cordis «серце; душа» | латинська |
| šіrdìs «тс.» | литовська |
| реко́рд | македонська |
| rekord | польська |
| *s<SUP>ь</SUP>r̥dьce | праслов’янська |
| реко́рд | російська |
| рѐкорд | сербохорватська |
| rekord | словацька |
| rekórd | словенська |
| се́рце | українська |
| reсorder «згадувати» | французька |
| rekord | чеська |
серда́к «верхній суконний одяг»
виводиться (Макарушка 13) від тур. [širdag, šerdak] (пор. чаг. шірдак, шірдаҕ «вид одягу». – Радлов IV/2, 1075);
пов’язується також із се́рце (Brückner 485; Фасмер II 459);
п. слц. діал. serdak (з укр.);
Фонетичні та словотвірні варіанти
осерда́к
«кожушок без рукавів»
сарда́к
сарда́т
сардачи́на
сердачи́на
серду́к
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| serdak (з укр.) | польська |
| serdak (з укр.) | словацька |
| šerdak | турецька |
| širdag | турецька |
| се́рце | українська |
| шірдак | чагатайська |
| шірдаҕ | чагатайська |
серденько «трясучка середня, Briza media L.» (бот., с. зозульчине)
назви зумовлені подібністю форми квіток обох рослин до серця;
пор. н. Herzeln «трясучка середня»;
похідні утворення від се́рце;
ч. [srdíčka] «трясучка середня», srdcovka «дицентра»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
серденька
«дицентра велична, Dicentra spectabilis Borkh. (Dielytra)»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| Herzeln «трясучка середня» | німецька |
| се́рце | українська |
| srdíčka «трясучка середня»«дицентра» | чеська |
| srdcovka «трясучка середня»«дицентра» | чеська |
сердечна «волошка лучна, Centaurea jacea L.» (трава)] (бот.)
похідне утворення від се́рце;
назва зумовлена лікувальними властивостями рослин при внутрішніх («сердечних») хворобах;
р. [серде́чная] «волошка лучна, горошок» та ін., бр. [сцярдзюшка] «підмаренник північний»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
сердешна
«підмаренник м’який, Galium mollugo L.; чина весняна, Lathyrus (Orobus) vernus Bernh.»
(трава)] Mak
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| сцярдзюшка «підмаренник північний» | білоруська |
| серде́чная «волошка лучна, горошок» | російська |
| се́рце | українська |
сердечник «вид рослини Нед; фізаліс звичайний, Physalis alkekengi L.; золототисячник, Centaurium Hill. Mak» (бот.)
назва золототисячника пов’язана з його широким застосуванням як лікувального засобу;
похідні утворення від се́рце;
назва фізаліса зумовлена тим, що його плід знаходиться в середині круглої червоної коробочки, подібної до серця;
бр. [сардэчнік] «золототисячник», [сярдзечнік] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
сердешне дерево
«тс.»
сердешник
«золототисячник»
серду́шник
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| сардэчнік «золототисячник» | білоруська |
| сярдзечнік «тс.» | білоруська |
| се́рце | українська |
серду́шка «серцевидна раковина, Cardium» (зоол.)
похідні утворення від се́рце (*сердце);
назви зумовлені подібністю форми раковини до серця;
Фонетичні та словотвірні варіанти
серці́вка
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| се́рце (*сердце) | українська |
| *сердце | українська |
кардіогра́ма
нім. Kardiográmm, фр. cardiogramme, англ. cardiogram є новим утворенням наукової мови з основ гр. καρδία «серце», спорідненого з лат. cor, cordis, двн. hërza, псл. *sьr̥dьce, укр. се́рце, і γράμμα «риска», похідного від γράφω «пишу»;
запозичення з західноєвропейських мов;
р. кардиогра́мма, бр. кардыягра́ма, п. ч. слц. kardiogram, болг. кардиогра́ма, м. кардиогра́м, схв. кардиòграм, слн. kardiográm;
Фонетичні та словотвірні варіанти
кардіо́граф
кардіогра́фія
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| cardiogram | англійська |
| кардыягра́ма | білоруська |
| кардиогра́ма | болгарська |
| καρδία «серце» | грецька |
| γράμμα «риска» | грецька |
| γράφω «пишу» | грецька |
| hërza | давньоверхньонімецька |
| cor | латинська |
| cordis | латинська |
| кардиогра́м | македонська |
| Kardiográmm | німецька |
| kardiogram | польська |
| *s<SUP>ь</SUP>r̥dьce | праслов’янська |
| кардиогра́мма | російська |
| кардиòграм | сербохорватська |
| kardiogram | словацька |
| kardiográm | словенська |
| се́рце | українська |
| cardiogramme | французька |
| kardiogram | чеська |
усе́рдя «старанність»
запозичення зі старослов’янської мови;
стсл. оусрьдиѥ «бажання, прагнення» утворене з префікса оу- і кореня срьд-, що виступає в слові се́рце;
р. усе́рдие, усе́рдный, бр. [усе́рдзиць] «розсердити», болг. усъ́рден, схв. у̀ср̄ђе, слн. usrdíti «розсердити»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
усе́рдє
«старанність; відданість; відвертість; сердечність»
усе́рдиє
усе́рдство
«щирість»
усердствува́ти
«бути відданим»
(кому)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| усе́рдзиць «розсердити» | білоруська |
| усъ́рден | болгарська |
| усе́рдие | російська |
| усе́рдный | російська |
| у̀ср̄ђе | сербохорватська |
| usrdíti «розсердити» | словенська |
| оусрьдиѥ «бажання, прагнення» | старослов’янська |
| се́рце | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України