СЕРТУВАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
се́ртувати «тягати сюди і туди»
очевидно, запозичення з польської мови;
п. сertować się «церемонитися, маніритися; (ст.) брати участь у боротьбі, боротися» походить від лат. сerto «змагаюся, борюся», пов’язаного з certus «певний, вирішальний»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| сerto «змагаюся, борюся» | латинська |
| certus «певний, вирішальний» | латинська |
| сertować się «церемонитися, маніритися; (ст.) брати участь у боротьбі, боротися» | польська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України