СЕРПНЯ — ЕТИМОЛОГІЯ
се́рпень
псл. sьr̥pьnь, похідне від *sьr̥pъ «серп», можливо, через прикметникову форму *sьr̥pьnъ «серповий»;
пряме значення «місяць серпа, жнив»;
р. ст. бр. діал. се́рпень, др. сьрпьнь, п. sierpień, ч. srpen, болг. съ́рпен, схв. ср̑пањ «липень», слн. sŕpаn «липень; серпень», с.-цсл. сръпьнь «липень»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| се́рпень | білоруська |
| съ́рпен | болгарська |
| сьрпьнь | давньоруська |
| sierpień | польська |
| s<SUP>ь</SUP>r̥pьnь | праслов’янська |
| се́рпень | російська |
| сръпьнь «липень» | сербо-церковнослов’янська |
| ср̑пањ «липень» | сербохорватська |
| sŕpаn «липень; серпень» | словенська |
| srpen | чеська |
| *s<SUP>ь</SUP>r̥pъ «серп» | ? |
| *s<SUP>ь</SUP>r̥pьnъ «серповий» | ? |
серпорі́з «різак, Falcaria rivini» (бот.)
складне утворення з основ серп і рі́зати;
назва зумовлена тим, що листки різака мають зубчасті краї;
бр. сярпо́к, п. sierpnica, ч. srpek «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
серпа́чка
серпень
серпики
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| сярпо́к | білоруська |
| sierpnica | польська |
| серп | українська |
| рі́зати | українська |
| srpek «тс.» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України