СЕРПАНТИНА — ЕТИМОЛОГІЯ
серпанти́н «скручені вузькі паперові стрічки; звивиста дорога»
запозичення з французької мови;
фр. serpentin із serpent «змія», що походить від лат. serpēns (зн. в. serpentem) «тс.; (первісно) повзаючий», пов’язаного із serpo «повзаю», спорідненим з гр. ἕρπο «повзу», ἑρπετόν «плазун», дінд. sárpati «повзе, йде», sarpáḥ «змія»;
р. серпанти́н, бр. серпанці́н, п. serpentyna, ч. слц. вл. serpentіna, болг. серпенти́н, серпанти́на, м. схв. серпенти́на, слн. serpentína «звивиста дорога»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
серпанти́на
«закруглення шляху»
серпенти́н
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
серпанці́н | білоруська |
серпенти́н | болгарська |
serpentіna | верхньолужицька |
ἕρπο «повзу» | грецька |
ἑρπετόν «плазун» | грецька |
sárpati «повзе, йде» | давньоіндійська |
sarpáḥ «змія» | давньоіндійська |
serpēns «тс.; (первісно) повзаючий» (зн. в. serpentem) | латинська |
serpo «повзаю» | латинська |
серпенти́на | македонська |
serpentyna | польська |
серпанти́н | російська |
серпенти́на | сербохорватська |
serpentіna | словацька |
serpentína «звивиста дорога» | словенська |
серпанти́на | українська |
serpentin «змія» | французька |
serpent | французька |
serpentіna | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України