СЕРИН — ЕТИМОЛОГІЯ
се́ре́н «замерзлий твердий сніг Г; іній Нед; ожеледиця Нед; пливуча крига Нед»
псл. *sernъ, первісно «світло-сірий», пор. др. серенъ «білий» (про коня), р.-цсл. срѣнъ «тс.»;
споріднене з вірм. sаṙn «лід», дісл. hiarn «замерзла маса снігу», а також лит. šarmá «іній», лтс. sar̂mа, sеr̂mа «тс.»;
очевидно, в якийсь спосіб пов’язане зі стсл. слана «іній», болг. схв. сла́на «тс.», лит. šalná «тс.», šálti «мерзнути», šáltas «холодний», лтс. salts «тс.»;
р. [се́рён] «замерзлий після відлиги шар снігу», [серена́, се́рень] «тс.», бр. [шаро́н, сярён], др. серенъ «тс.», п. szron «іній», ст. śrzon, śron «тс.», ч. [stříň] «перший тонкий лід на воді», с.р. [stríní] «лід на гілках», слц. srieň «іній», слн. srén «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
серенів
«гололід»
се́рень
«тс.»
сери́н
«замерзлий після відлиги сніг»
сире́нь
«твердий сніг»
сири́н
«обледеніла кірка на поверхні снігу; наст»
сіри́н
шара́н
шари́н
шерен
«примерзла вода на річці; крига»
ше́ржень
«іній»
шири́н
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
шаро́н | білоруська |
сярён | білоруська |
сла́на «тс.» | болгарська |
sаṙn «лід» | вірменська |
hiarn «замерзла маса снігу» | давньоісландська |
серенъ «білий» (про коня) | давньоруська |
серенъ «тс.» | давньоруська |
sar̂mа | латиська |
sеr̂mа «тс.» | латиська |
salts «тс.» | латиська |
šarmà «іній» | литовська |
šalnà «тс.» | литовська |
šálti «мерзнути» | литовська |
šáltas «холодний» | литовська |
szron «іній» | польська |
śrzon «тс.» | польська |
śron «тс.» | польська |
*sernъ | праслов’янська |
се́рён «замерзлий після відлиги шар снігу» | російська |
серена́ | російська |
се́рень «тс.» | російська |
срѣнъ «тс.» | русько-церковнослов’янська |
сла́на «тс.» | сербохорватська |
srieň «іній» | словацька |
srén «тс.» | словенська |
слана «іній» | старослов’янська |
stříň «перший тонкий лід на воді» | чеська |
stríní «лід на гілках» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України