СЕРИН — ЕТИМОЛОГІЯ

се́ре́н «замерзлий твердий сніг Г; іній Нед; ожеледиця Нед; пливуча крига Нед»

псл. *sernъ, первісно «світло-сірий», пор. др. серенъ «білий» (про коня), р.-цсл. срѣнъ «тс.»;
споріднене з вірм. sаṙn «лід», дісл. hiarn «замерзла маса снігу», а також лит. šarmá «іній», лтс. sar̂mа, sеr̂mа «тс.»;
очевидно, в якийсь спосіб пов’язане зі стсл. слана «іній», болг. схв. сла́на «тс.», лит. šalná «тс.», šálti «мерзнути», šáltas «холодний», лтс. salts «тс.»;
р. [се́рён] «замерзлий після відлиги шар снігу», [серена́, се́рень] «тс.», бр. [шаро́н, сярён], др. серенъ «тс.», п. szron «іній», ст. śrzon, śron «тс.», ч. [stříň] «перший тонкий лід на воді», с.р. [stríní] «лід на гілках», слц. srieň «іній», слн. srén «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

серенів «гололід»
се́рень «тс.»
сери́н «замерзлий після відлиги сніг»
сире́нь «твердий сніг»
сири́н «обледеніла кірка на поверхні снігу; наст»
сіри́н
шара́н
шари́н
шерен «примерзла вода на річці; крига»
ше́ржень «іній»
шири́н «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
шаро́н білоруська
сярён білоруська
сла́на «тс.» болгарська
sаṙn «лід» вірменська
hiarn «замерзла маса снігу» давньоісландська
серенъ «білий» (про коня) давньоруська
серенъ «тс.» давньоруська
sar̂mа латиська
sеr̂mа «тс.» латиська
salts «тс.» латиська
šarmà «іній» литовська
šalnà «тс.» литовська
šálti «мерзнути» литовська
šáltas «холодний» литовська
szron «іній» польська
śrzon «тс.» польська
śron «тс.» польська
*sernъ праслов’янська
се́рён «замерзлий після відлиги шар снігу» російська
серена́ російська
се́рень «тс.» російська
срѣнъ «тс.» русько-церковнослов’янська
сла́на «тс.» сербохорватська
srieň «іній» словацька
srén «тс.» словенська
слана «іній» старослов’янська
stříň «перший тонкий лід на воді» чеська
stríní «лід на гілках» чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України