СЕРДЬ — ЕТИМОЛОГІЯ
серди́тий
псл. *sьr̥ditъ, *sьr̥distъ, похідне утворення від іменника *sьr̥d(ьсе) «серце», оскільки серце уявлялося як центр емоцій, зокрема гніву;
пор. мати серце на когось «сердитись», р. в сердцах «у стані гніву»;
пор. паралельні утворення хет. kartimija «гніватися» від kard- «серце», лит. širdаĩ «сварка» від širdìs «серце»;
р. серди́тый, бр. сярдзі́ты, др. сьрдитыи, п. sierdzisty, слц. srditó, болг. сърди́т, м. срдит, схв. ср̀дит, слн. srdít, стсл. сръдитъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
пересе́рдя
«роздратування»
розсерди́тий
«дуже сердитий»
серджу́к
«гнівливий чоловік»
се́рдити
се́рдува́ти
«сердитися»
сердю́к
«тс.»
спересе́рдя
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| сярдзі́ты | білоруська |
| сърди́т | болгарська |
| сьрдитыи | давньоруська |
| širdаĩ «сварка» | литовська |
| širdìs «серце» | литовська |
| срдит | македонська |
| sierdzisty | польська |
| *s<SUP>ь</SUP>r̥ditъ | праслов’янська |
| *s<SUP>ь</SUP>r̥distъ | праслов’янська |
| *s<SUP>ь</SUP>r̥d(ьсе) «серце» | праслов’янська |
| в сердцах «у стані гніву» | російська |
| серди́тый | російська |
| ср̀дит | сербохорватська |
| srditý | словацька |
| srdít | словенська |
| сръдитъ | старослов’янська |
| мати серце на когось «сердитись» | українська |
| kartimija «гніватися» | хетська |
| kard- «серце» | хетська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України