СЕРДИЛИ — ЕТИМОЛОГІЯ

серди́тий

псл. *sьr̥ditъ, *sьr̥distъ, похідне утворення від іменника *sьr̥d(ьсе) «серце», оскільки серце уявлялося як центр емоцій, зокрема гніву;
пор. мати серце на когось «сердитись», р. в сердцах «у стані гніву»;
пор. паралельні утворення хет. kartimija «гніватися» від kard- «серце», лит. širdаĩ «сварка» від širdìs «серце»;
р. серди́тый, бр. сярдзі́ты, др. сьрдитыи, п. sierdzisty, слц. srditó, болг. сърди́т, м. срдит, схв. ср̀дит, слн. srdít, стсл. сръдитъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти

пересе́рдя «роздратування»
розсерди́тий «дуже сердитий»
серджу́к «гнівливий чоловік»
се́рдити
се́рдува́ти «сердитися»
сердю́к «тс.»
спересе́рдя
Етимологічні відповідники

Слово Мова
сярдзі́ты білоруська
сърди́т болгарська
сьрдитыи давньоруська
širdаĩ «сварка» литовська
širdìs «серце» литовська
срдит македонська
sierdzisty польська
*s<SUP>ь</SUP>r̥ditъ праслов’янська
*s<SUP>ь</SUP>r̥distъ праслов’янська
*s<SUP>ь</SUP>r̥d(ьсе) «серце» праслов’янська
в сердцах «у стані гніву» російська
серди́тый російська
ср̀дит сербохорватська
srditý словацька
srdít словенська
сръдитъ старослов’янська
мати серце на когось «сердитись» українська
kartimija «гніватися» хетська
kard- «серце» хетська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України