СЕРГО — ЕТИМОЛОГІЯ
се́рга
запозичення з російської мови;
р. се́рьга, [и́серга́], ст. серьга загальноприйнятої етимології не має;
пов’язувалося з др. усерязь «вушна прикраса» (Преобр. II 281; Соболевский Лекции 93; РФВ 66, 351; Vaillant RÉS 18, 78; Mikl. EW 294, 372), з чув. ст. śürüγ «обручка, кільце» (Фасмер III 611) і, зовсім непереконливо, з лат. seriēs «вушні підвіски», гр. ἕρμα «тс.» (Ильинский ИОРЯС 24/1, 137–138);
найбільш прийняте виведення (Räsänen Neuphilol. Mitt. 56, 1955, 52) з чаг. isirγа (ysyrγа) «вушні підвіски», туркм. кар. кипч. карач. тат. каз. кирг. телеут. шор. syrγа «серга»;
бр. [се́рьга];
Фонетичні та словотвірні варіанти
сере́жка
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| се́рьга | білоруська |
| ἕρμα «тс.» | грецька |
| усерязь «вушна прикраса» | давньоруська |
| syrγа «серга» | казахська |
| syrγа «серга» | караїмська |
| syrγа «серга» | карачаївська |
| syrγа «серга» | кипчацька |
| syrγа «серга» | киргизька |
| seriēs «вушні підвіски» | латинська |
| се́рьга | російська |
| и́серга́ | російська |
| серьга | російська |
| syrγа «серга» | татарська |
| syrγа «серга» | телеутський |
| syrγа «серга» | туркменська |
| isirγа «вушні підвіски» (ysyrγа) | чагатайська |
| ysyrγа | чагатайська |
| śürüγ «обручка, кільце» | чуваська |
| syrγа «серга» | шорська |
сере́жник «первоцвіт, Primula аuricula» (бот., с. перве́нець)
похідне утворення від се́рга;
назва відображає, очевидно, форму квітки;
р. [серёжник] (бот.) «трясучка середня, Briza media»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| серёжник «трясучка середня, Briza media» (бот.) | російська |
| се́рга | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України