СЕПАРАТИСТ — ЕТИМОЛОГІЯ
сепара́тний
запозичення з німецької мови;
н. separát «відособлений, окремий» походить від лат. sēparātus «тс.», пов’язаного з sēparo «відокремлюю, розділяю», утвореного з sē(d) «для себе», спорідненого з псл. sebe, sę, укр. се́бе́, ся, і paro «готую»;
р. сепара́тный, бр. сепара́тны, п. separatyzm, ч. separátní, слц. separátny, вл. separatny, болг. м. сепара́тен, схв. се̏парāтан, слн. separáten;
Фонетичні та словотвірні варіанти
сепарати́вний
сепарати́зм
сепарати́ст
сепара́тка
«окрема кімната; купе»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| сепара́тны | білоруська |
| сепара́тен | болгарська |
| separatny | верхньолужицька |
| sēparātus «тс.» | латинська |
| sēparo «відокремлюю, розділяю» | латинська |
| sē(d) «для себе» | латинська |
| paro «готую» | латинська |
| сепара́тен | македонська |
| separát «відособлений, окремий» | німецька |
| separatyzm | польська |
| sebe | праслов’янська |
| sę | праслов’янська |
| сепара́тный | російська |
| се̏парāтан | сербохорватська |
| separátny | словацька |
| separáten | словенська |
| се́бе́ | українська |
| ся | українська |
| separátní | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України