СЕНІВ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
Семе́н
через церковнослов’янське посередництво запозичено в давньоруську мову з грецької;
гр. Συμεών походить від гебр. Šim‘ṓn, пов’язаного з šāma‘ «слухати»;
р. Семён, ст. Симео́н, бр. Сямён, др. Симеонъ, Семеонъ, Семенъ, ч. слц. Simeon, болг. Симео́н, схв. Симèон, стсл. Сvмéwнъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
Сνмеон
«слухаючий, або вислухане»
(1627)
Сема́нь
Се́мко
Се́ник
Сень
Сенько́
Се́ньо
Се́ня
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
Сямён | білоруська |
Симео́н | болгарська |
Šim'ṓn | гебрайська |
šāma' «слухати» | гебрайська |
Συμεών | грецька |
Симеонъ | давньоруська |
Семеонъ | давньоруська |
Семенъ | давньоруська |
Семён | російська |
Симео́н | російська |
Симèон | сербохорватська |
Simeon | словацька |
Сvмéwнъ | старослов’янська |
Simeon | чеська |
сине́та «темний ліс»
неясне;
можливо, пов’язане із си́ній у давнішому значенні «темний»;
можливий також зв’язок із сі́ни, псл. sěnь «тінь», р. сень «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
сіне́та
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
sěnь «тінь» | праслов’янська |
сень «тс.» | російська |
си́ній «темний» | українська |
сі́ни | українська |
сі́ни
менш переконливе зіставлення (Machek ESJČ 543) з гр. ϰτοίνᾱ «оселя»;
може бути пов’язане з тінь, стіна́ (іє. *ts-›*s- :*st- : *t-);
іє. *sk῀аi-/sk῀ǝi-/sk῀ī-;
споріднене з лтс. sejs «тінь», дінд. chāyā́ «тінь, блиск», перс. sāya «тінь, захист», гр. σϰιᾱʹ «тінь», σϰηνή «намет», σϰιερός «тінистий»;
псл. sěnь;
р. се́ни, бр. се́нцы, др. сѣни, п. sień, [sieni], ч. síň «зал», ст. sieň «сіни, зал», слц. sieň «тс.», болг. ся́нка «тінь», м. сеница «альтанка; (заст.) намет», схв. се̏ница «альтанка», се̑нка «тінь», слн. sénca «тінь», стсл. сѣнь «тінь; намет»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
засі́нок
«загорода в сінях»
пере́дсінок
підсі́ння
«ґанок з піддашком; [рундук для продажу товарів]»
при́сінець
«присінки»
присіне́шний
«належний до присінків»
присіне́шня
«передпокій»
при́сі́нки
присі́ння
«присінки»
при́сі́нок
сіне́шній
сі́нки
сінни́й
«сінешній»
сі́нній
сіняни́й
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
се́нцы | білоруська |
ся́нка «тінь» | болгарська |
ϰτοίνᾱ «оселя» | грецька |
σϰιᾱʹ «тінь» | грецька |
chāyā́ «тінь, блиск» | давньоіндійська |
сѣни | давньоруська |
*sk῀аi-/sk῀ǝi-/sk῀ī- | індоєвропейська |
sejs «тінь» | латиська |
сеница «альтанка; (заст.) намет» | македонська |
sāya «тінь, захист» | перська |
sień | польська |
sěnь | праслов’янська |
се́ни | російська |
ница «альтанка» | сербохорватська |
sieň «тс.» | словацька |
sénca «тінь» | словенська |
сѣнь «тінь; намет» | старослов’янська |
sieni | українська |
нка «тінь» | українська |
síň «зал» | чеська |
тінь | ? |
стіна́ (іє. *ts-›*s- :*st- : *t-) | ? |
σϰηνή «намет» | ? |
σϰιερός «тінистий» | ? |
sieň «сіни, зал» | ? |
сі́но
спроби пов’язання із сі́кти́ через гіпотетичну проміжну форму псл. *sěkno або виведення від сі́яти (Брандт РФВ 24, 150–151) необґрунтовані;
споріднене з лит. šiẽnas «сіно», лтс. sìens, очевидно, також гр. ϰοινά «тс.»;
псл. sěno;
р. м. се́но, бр. се́на, др. сѣно, п. siano, ч. слц. нл. seno, вл. syno, болг. сено́, схв. се̑но, си̏jено, слн. senó, стсл. сѣно;
Фонетичні та словотвірні варіанти
сільни́к
«комора, склад; сінник Нед; матрац, набитий соломою Чаб»
сіна́ж
«приміщення для сіна»
сіни́на
сінни́й
сінни́к
«приміщення для сіна; матрац, набитий сіном»
сіняни́ця
«стодола»
сіня́нка
«приміщення для сіна»
сіня́нки
«драбини для перевезення сіна»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
се́на | білоруська |
сено́ | болгарська |
syno | верхньолужицька |
ϰοινά «тс.» | грецька |
сѣно | давньоруська |
sìens | латиська |
šiẽnas «сіно» | литовська |
се́но | македонська |
seno | нижньолужицька |
siano | польська |
*sěkno або виведення від сі́яти | праслов’янська |
sěno | праслов’янська |
се́но | російська |
но | сербохорватська |
seno | словацька |
senó | словенська |
сѣно | старослов’янська |
jено | українська |
seno | чеська |
сі́кти́ | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України