СЕНІВ — ЕТИМОЛОГІЯ

Семе́н

через церковнослов’янське посередництво запозичено в давньоруську мову з грецької;
гр. Συμεών походить від гебр. Šim‘ṓn, пов’язаного з šāma‘ «слухати»;
р. Семён, ст. Симео́н, бр. Сямён, др. Симеонъ, Семеонъ, Семенъ, ч. слц. Simeon, болг. Симео́н, схв. Симèон, стсл. Сvмéwнъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти

Сνмеон «слухаючий, або вислухане» (1627)
Сема́нь
Се́мко
Се́ник
Сень
Сенько́
Се́ньо
Се́ня
Етимологічні відповідники

Слово Мова
Сямён білоруська
Симео́н болгарська
Šim'ṓn гебрайська
šāma' «слухати» гебрайська
Συμεών грецька
Симеонъ давньоруська
Семеонъ давньоруська
Семенъ давньоруська
Семён російська
Симео́н російська
Симèон сербохорватська
Simeon словацька
Сvмéwнъ старослов’янська
Simeon чеська

сине́та «темний ліс»

неясне;
можливо, пов’язане із си́ній у давнішому значенні «темний»;
можливий також зв’язок із сі́ни, псл. sěnь «тінь», р. сень «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

сіне́та «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
sěnь «тінь» праслов’янська
сень «тс.» російська
си́ній «темний» українська
сі́ни українська

сі́ни

менш переконливе зіставлення (Machek ESJČ 543) з гр. ϰτοίνᾱ «оселя»;
може бути пов’язане з тінь, стіна́ (іє. *ts-›*s- :*st- : *t-);
іє. *sk῀аi-/sk῀ǝi-/sk῀ī-;
споріднене з лтс. sejs «тінь», дінд. chāyā́ «тінь, блиск», перс. sāya «тінь, захист», гр. σϰιᾱʹ «тінь», σϰηνή «намет», σϰιερός «тінистий»;
псл. sěnь;
р. се́ни, бр. се́нцы, др. сѣни, п. sień, [sieni], ч. síň «зал», ст. sieň «сіни, зал», слц. sieň «тс.», болг. ся́нка «тінь», м. сеница «альтанка; (заст.) намет», схв. се̏ница «альтанка», се̑нка «тінь», слн. sénca «тінь», стсл. сѣнь «тінь; намет»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

засі́нок «загорода в сінях»
пере́дсінок
підсі́ння «ґанок з піддашком; [рундук для продажу товарів]»
при́сінець «присінки»
присіне́шний «належний до присінків»
присіне́шня «передпокій»
при́сі́нки
присі́ння «присінки»
при́сі́нок
сіне́шній
сі́нки
сінни́й «сінешній»
сі́нній
сіняни́й «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
се́нцы білоруська
ся́нка «тінь» болгарська
ϰτοίνᾱ «оселя» грецька
σϰιᾱʹ «тінь» грецька
chāyā́ «тінь, блиск» давньоіндійська
сѣни давньоруська
*sk῀аi-/sk῀ǝi-/sk῀ī- індоєвропейська
sejs «тінь» латиська
сеница «альтанка; (заст.) намет» македонська
sāya «тінь, захист» перська
sień польська
sěnь праслов’янська
се́ни російська
ница «альтанка» сербохорватська
sieň «тс.» словацька
sénca «тінь» словенська
сѣнь «тінь; намет» старослов’янська
sieni українська
нка «тінь» українська
síň «зал» чеська
тінь ?
стіна́ (іє. *ts-›*s- :*st- : *t-) ?
σϰηνή «намет» ?
σϰιερός «тінистий» ?
sieň «сіни, зал» ?

сі́но

спроби пов’язання із сі́кти́ через гіпотетичну проміжну форму псл. *sěkno або виведення від сі́яти (Брандт РФВ 24, 150–151) необґрунтовані;
споріднене з лит. šiẽnas «сіно», лтс. sìens, очевидно, також гр. ϰοινά «тс.»;
псл. sěno;
р. м. се́но, бр. се́на, др. сѣно, п. siano, ч. слц. нл. seno, вл. syno, болг. сено́, схв. се̑но, си̏jено, слн. senó, стсл. сѣно;
Фонетичні та словотвірні варіанти

сільни́к «комора, склад; сінник Нед; матрац, набитий соломою Чаб»
сіна́ж «приміщення для сіна»
сіни́на
сінни́й
сінни́к «приміщення для сіна; матрац, набитий сіном»
сіняни́ця «стодола»
сіня́нка «приміщення для сіна»
сіня́нки «драбини для перевезення сіна»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
се́на білоруська
сено́ болгарська
syno верхньолужицька
ϰοινά «тс.» грецька
сѣно давньоруська
sìens латиська
šiẽnas «сіно» литовська
се́но македонська
seno нижньолужицька
siano польська
*sěkno або виведення від сі́яти праслов’янська
sěno праслов’янська
се́но російська
но сербохорватська
seno словацька
senó словенська
сѣно старослов’янська
jено українська
seno чеська
сі́кти́ ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України