СЕНТИМЕНТАЛЬНОМУ — ЕТИМОЛОГІЯ
сентиме́нт
запозичення з французької мови;
фр. sentiment «почуття, чутливість» є похідним від sentir «почувати», що зводиться до лат. sentiо, sentīre «тс.»;
р. сентиме́нт, сантиме́нт, бр. сентыме́нт, п. sentyment, ч. слц. sentiment, вл. sentimentalny, болг. сантимента́лен, м. сентиме́нт, схв. се̏нтиментāлан, слн. sentimentálen;
Фонетичні та словотвірні варіанти
сантиме́нт
сантименталі́зм
сантименталі́ст
сантимента́льний
сентименталі́зм
сентименталі́ст
сентимента́льний
сентимента́льничати
сентимента́льщина
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| сентыме́нт | білоруська |
| сантимента́лен | болгарська |
| sentimentalny | верхньолужицька |
| sentiо | латинська |
| sentīre «тс.» | латинська |
| сентиме́нт | македонська |
| sentyment | польська |
| сентиме́нт | російська |
| сантиме́нт | російська |
| се̏нтиментāлан | сербохорватська |
| sentiment | словацька |
| sentimentálen | словенська |
| sentiment «почуття, чутливість» | французька |
| sentir «почувати» | французька |
| sentiment | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України