СЕНТИМЕНТАЛЬНОМУ — ЕТИМОЛОГІЯ
сентиме́нт
запозичення з французької мови;
фр. sentiment «почуття, чутливість» є похідним від sentir «почувати», що зводиться до лат. sentiо, sentīre «тс.»;
р. сентиме́нт, сантиме́нт, бр. сентыме́нт, п. sentyment, ч. слц. sentiment, вл. sentimentalny, болг. сантимента́лен, м. сентиме́нт, схв. се̏нтиментāлан, слн. sentimentálen;
Фонетичні та словотвірні варіанти
сантиме́нт
сантименталі́зм
сантименталі́ст
сантимента́льний
сентименталі́зм
сентименталі́ст
сентимента́льний
сентимента́льничати
сентимента́льщина
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
сентыме́нт | білоруська |
сантимента́лен | болгарська |
sentimentalny | верхньолужицька |
sentiо | латинська |
sentīre «тс.» | латинська |
сентиме́нт | македонська |
sentyment | польська |
сентиме́нт | російська |
сантиме́нт | російська |
се̏нтиментāлан | сербохорватська |
sentiment | словацька |
sentimentálen | словенська |
sentiment «почуття, чутливість» | французька |
sentir «почувати» | французька |
sentiment | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України