СЕНСАЦІЙНИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
сенса́ція
запозичення із західноєвропейських мов;
н. Sensatión «сенсація», фр. англ. sensation «тс.; почуття, відчуття» походять від пізньолат. sēnsātiō «відчуття», пов’язаного з лат. sēnsus «почуття», sentio «почуваю»;
р. сенса́ция, бр. сенса́цыя, п. sensacja, ч. sensace, senzace, слц. senzácia, вл. sensacija, болг. сенза́ция, м. схв. сенза́циjа, слн. senzácija;
Фонетичні та словотвірні варіанти
сенсаці́йний
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| sensation «тс.; почуття, відчуття» | англійська |
| сенса́цыя | білоруська |
| сенза́ция | болгарська |
| sensacija | верхньолужицька |
| sēnsus «почуття» | латинська |
| sentio «почуваю» | латинська |
| сенза́циjа | македонська |
| Sensatión «сенсація» | німецька |
| sēnsātiō «відчуття» | пізньолатинська |
| sensacja | польська |
| сенса́ция | російська |
| сенза́циjа | сербохорватська |
| senzácia | словацька |
| senzácija | словенська |
| sensation «тс.; почуття, відчуття» | французька |
| sensace | чеська |
| senzace | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України