СЕНС — ЕТИМОЛОГІЯ

запозичення з польської мови;

п. sens походить від лат. sēnsus «почуття, свідомість, розум, значення, зміст, думка», пов’язаного з sentio «відчуваю, розумію, думаю», можливо, спорідненим з двн. sinnan «іти, прагнути; думати», sin «дух, сенс», senten «посилати», гот. sandjan «тс.», sinþs «знак; шлях, хід», лит. [síntėti] «вирішувати, думати, міркувати»;

р. сенс, бр. сэнс;