СЕМЕСТР — ЕТИМОЛОГІЯ
семе́стр
запозичення з французької мови;
фр. semestrе «півріччя; шестимісячний» походить від лат. sēmēstrіs (*secsmenstris) «шестимісячний», утвореного з основ числівника sex «шість», спорідненого з псл. šestь, укр. шість, та іменника mēnsis «місяць», спорідненого з псл. *měsęcь, укр. мі́сяць;
р. бр. семе́стр, п. ч. semestr, слц. вл. semestеr, болг. семе́стър, м. семестар, схв. сèместар, слн. seméstеr;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| семе́стр | білоруська |
| семе́стър | болгарська |
| semestеr | верхньолужицька |
| sēmēstrіs «шестимісячний» (*secsmenstris) | латинська |
| sex «шість» | латинська |
| mēnsis «місяць» | латинська |
| *secsmenstris | латинська |
| семестар | македонська |
| semestr | польська |
| šestь | праслов’янська |
| *měsęcь | праслов’янська |
| семе́стр | російська |
| сèместар | сербохорватська |
| semestеr | словацька |
| seméstеr | словенська |
| шість | українська |
| мі́сяць | українська |
| semestrе «півріччя; шестимісячний» | французька |
| semestr | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України