СЕМЕРО — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
семерни́к «вовче тіло болотне, Comarum palustre L.» (бот.)
похідне утворення від се́меро, сім;
назва пов’язана, очевидно, з кількістю стебел, що звичайно виростають з одного кореня;
пор. іншу назву вовчого тіла [сім паличок];
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| се́меро | українська |
| сім | українська |
симирня́ «дуже велика сім’я; ватага»
очевидно, первісне *семерня, похідне від се́меро, сім (див.);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| *семерня | українська |
| се́меро | українська |
| сім | українська |
сім
псл. sedmь, похідне від порядкового числівника sedmъ «сьомий», що зводиться до іє. *septm̥ «сім»;
споріднене з лит. septynì, лтс. septiņi, дінд. saptá, гр. ἑπτά, лат. septem, дірл. secht, гот. sibun, нвн. sieben;
р. др. семь, бр. сем, п. siedem, ч. sedm, слц. sedem, вл. sedm, sydom, нл. sedym, полаб. sidĕm, болг. се́дем, се́дъм, м. седум, схв. се̏дам, слн. sédem, стсл. сεдмь;
Фонетичні та словотвірні варіанти
семера́кий
«семиразовий; у сім разів; усемеро»
семери́к
«предмет із семи однакових частин; сім пар волів; вид сита»
семери́ця
«семерик; семеро»
семери́чний
се́мерко
семерни́й
семерня́
«семеро»
се́меро
се́мий
«сьомий»
(Ме)
семина́
«одна сьома»
семира́кий
«різнорідний»
семи́ця
«тиждень; септима (муз.)»
семи́шник
«монета в 2 коп.»
семі́рка
«полотно, ткане в сім пасом; [сімка (у картах) Бі]»
семі́рко
«семеро»
сіма́к
«семилітка (про людей і тварин); монета в 7 коп. асигнаціями або 2 коп. сріблом»
сімача́
«недоношена семимісячна дитина»
сімер(н)ики́
«семиріжні вила»
сі́мка
«цифра числа 7; гральна карта із сімома вічками»
сьома́к
«семилітка (про людей і тварин); недоношена семимісячна дитина; (іст.) монета у 7 копійок»
сьома́ка
«сімка (в картах)»
сьомачка
сьо́мий
сьо́мка
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| сем | білоруська |
| се́дем | болгарська |
| sedm | верхньолужицька |
| sydom | верхньолужицька |
| sibun | готська |
| ἑπτά | грецька |
| saptá | давньоіндійська |
| secht | давньоірландська |
| семь | давньоруська |
| *septm̥ «сім» | індоєвропейська |
| septem | латинська |
| septiņi | латиська |
| septynì | литовська |
| седум | македонська |
| sedym | нижньолужицька |
| sieben | нововерхньонімецька |
| sidĕm | полабська |
| siedem | польська |
| sedmь | праслов’янська |
| семь | російська |
| дам | сербохорватська |
| sedem | словацька |
| sédem | словенська |
| сεдмь | старослов’янська |
| се́дъм | українська |
| sedm | чеська |
| sedmъ «сьомий» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України