СЕМЕРИЧНА — ЕТИМОЛОГІЯ

сім

псл. sedmь, похідне від порядкового числівника sedmъ «сьомий», що зводиться до іє. *septm̥ «сім»;
споріднене з лит. septynì, лтс. septiņi, дінд. saptá, гр. ἑπτά, лат. septem, дірл. secht, гот. sibun, нвн. sieben;
р. др. семь, бр. сем, п. siedem, ч. sedm, слц. sedem, вл. sedm, sydom, нл. sedym, полаб. sidĕm, болг. се́дем, се́дъм, м. седум, схв. се̏дам, слн. sédem, стсл. сεдмь;
Фонетичні та словотвірні варіанти

семера́кий «семиразовий; у сім разів; усемеро»
семери́к «предмет із семи однакових частин; сім пар волів; вид сита»
семери́ця «семерик; семеро»
семери́чний
се́мерко
семерни́й
семерня́ «семеро»
се́меро
се́мий «сьомий» (Ме)
семина́ «одна сьома»
семира́кий «різнорідний»
семи́ця «тиждень; септима (муз.
семи́шник «монета в 2 коп.»
семі́рка «полотно, ткане в сім пасом; [сімка (у картах) Бі]»
семі́рко «семеро»
сіма́к «семилітка (про людей і тварин); монета в 7 коп. асигнаціями або 2 коп. сріблом»
сімача́ «недоношена семимісячна дитина»
сімер(н)ики́ «семиріжні вила»
сі́мка «цифра числа 7; гральна карта із сімома вічками»
сьома́к «семилітка (про людей і тварин); недоношена семимісячна дитина; (іст.) монета у 7 копійок»
сьома́ка «сімка (в картах)»
сьомачка
сьо́мий
сьо́мка «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
сем білоруська
се́дем болгарська
sedm верхньолужицька
sydom верхньолужицька
sibun готська
ἑπτά грецька
saptá давньоіндійська
secht давньоірландська
семь давньоруська
*septm̥ «сім» індоєвропейська
septem латинська
septiņi латиська
septynì литовська
седум македонська
sedym нижньолужицька
sieben нововерхньонімецька
sidĕm полабська
siedem польська
sedmь праслов’янська
семь російська
дам сербохорватська
sedem словацька
sédem словенська
сεдмь старослов’янська
се́дъм українська
sedm чеська
sedmъ «сьомий» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України