СЕМАНТИЧНО — ЕТИМОЛОГІЯ

судячи з географії (словник Желехівського фіксує слово, словник Грінченка не фіксує), калька п. wniosek «внесення, вклад; посаг; пропозиція; висновок», утвореного від wnieść «внести»;

пор. семантично подібне нвн. Eintrag «внесок» від дієслова eintragen «вносити»;

очевидно, результат субстантивації звуконаслідувального вигуку гоц «скік, гоп» (на позначення стрибка);

пор. семантично близьке укр. [ско́ки] «пороги в річці» від іменника скік «стрибок», повʼязаного з вигуком скік (від скака́ти);

назва мотивується, очевидно, тим, що вовчуг часто має колючки;

пор. семантично близькі болг. бодлив трън, бял трън, шилобод «тс.»;

пов’язане з ожи́на;

похідне утворення від повсть;

назва пояснюється зовнішнім виглядом рослини – опушеної, білошерстої;

пор. семантично подібні назви грудної трави в інших мовах: лат. Filago від filum «нитка», нім. Filzkraut (букв. «повстяна трава»);

пор. семантично паралельні назви п. ст. tużobnik, ч. tužebník, слц. túżobník, болг. [тъжник] «тс.», похідні від псл. tǫga (tǫžьba) «туга»;

назва пов’язана, очевидно, з якимись давніми забобонними обрядами;

похідне утворення від смутни́й «сумний»;

складне утворення з основ іменників соро́ка і [ла́ба] «лапа»;

назва зумовлена подібністю форми квіток сокирок зі шпоркою біля основи до форми сорочих лап;

пор. семантично подібні інші назви цієї рослини [сорочі лапки, сорочі ноги, зозулині черевички, остріжка];

назва, очевидно, зумовлена тим, що цей малий птах відганяє навіть сорок від гнізда з пташенятами;

пор. семантично і структурно подібні назви укр. [сорокогі́н, сорокогон ВеБ] «сорокопуд» (утворені від соро́ка і гна́ти), схв. [svrakoper], слн. srakoper «тс.» (утворені від sráka (svráka) «сорока» і práti «бити»);

псл. [*sorkopǫdъ] «тс.», утворене з основ іменника *sorka «сорока» і дієслова pǫditi «пудити, гнати, лякати»;

р. сорокопу́д, сорокопу́т, бр. саракапу́т, ч. [strakapoud, strakopoud], ст. strakapúd, strakopúd, слц. [strakopúd], нл. заст. srokomud;

неясне;

можливо, результат табуїстичної видозміни і зближення з назвою тварини коза;

пор. семантично й формально близьке р. [козю́ля] «гадюка», зближуване з коза́ (Фасмер II 279; Преобр. І 330);

не зовсім ясне;

можливо, експресивне утворення, пов’язане з псл. xav- «роззявляти; паща», пор. семантично та експресивно подібні роззя́ва, р. разя́ва, рази́ня;