СЕЛІТРЯНИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
селі́тра
очевидно, через німецьке й італійське посередництво (бав. Salitter, нвн. Salniter, іт. salnitro) запозичено з латинської мови;
лат. sal nitrum «лужна сіль» складається з sal «сіль», спорідненого з псл. sоlь, укр. сіль, і nitrum «натр, сода»;
р. сели́тра, бр. сале́тра, п. saletra, ч. salnitr, sanytr, salitr, слц. sanitra, болг. сели́тра, сали́тра, схв. ша̀лūтра;
Фонетичні та словотвірні варіанти
салє́тра
салі́тра
салітря́ниця
«місце добування селітри»
салітря́нка
«мокра земля, ґрунт, багатий на солі азоту»
селітрува́ти
селі́тряний
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| Salitter | баварський |
| Salitter | баварський |
| сале́тра | білоруська |
| сели́тра | болгарська |
| сали́тра | болгарська |
| salnitro | італійська |
| salnitro | італійська |
| sal nitrum «лужна сіль» | латинська |
| sal «сіль» | латинська |
| nitrum «натр, сода» | латинська |
| Salniter | нововерхньонімецька |
| Salniter | нововерхньонімецька |
| saletra | польська |
| sоlь | праслов’янська |
| сели́тра | російська |
| ша̀лūтра | сербохорватська |
| sanitra | словацька |
| сіль | українська |
| salnitr | чеська |
| sanytr | чеська |
| salitr | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України