СЕКТЯР — ЕТИМОЛОГІЯ
се́кта «релігійна громада, що відокремилася від панівної церкви»
запозичення з латинської мови;
лат. seсta «учення, напрям, школа» пов’язане із sequor «іду слідом»;
виведення від лат. secāre «різати» (Фасмер III 593; Holub–Lyer 433) необґрунтоване;
р. бр. болг. м. се́кта, п. ч. слц. вл. sekta, схв. се̏кта, слн. sékta;
Фонетичні та словотвірні варіанти
секта́нт
секта́нтство
сектя́р
сектя́рство
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| се́кта | білоруська |
| се́кта | болгарська |
| sekta | верхньолужицька |
| seсta «учення, напрям, школа» | латинська |
| sequor «іду слідом» | латинська |
| secāre «різати» | латинська |
| се́кта | македонська |
| sekta | польська |
| се́кта | російська |
| се̏кта | сербохорватська |
| sekta | словацька |
| sékta | словенська |
| sekta | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України